«На порожньому місці роду не заснуєш», – писав Павло Загребельний. Кожен свідомий українець повинен знати історію своєї держави. А історія наша полита кров`ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами.
29 січня в читальному залі районної центральної бібліотеки проходила історична година, приурочена 96-й річниці трагедії під Крутами за участю працівників центральної бібліотечної системи, учнів Жовківських шкіл № 1 та 3. Захід проходив у співпраці з відділом освіти та відділом культури і туризму Жовківської РДА.
На грані двох тисячоліть
Чорніє Хрест у білім полі,
Тут вмита кров`ю наша воля
Для нас усіх Хрестом стоїть, – такими віршованими рядками бібліограф центральної бібліотеки Софія Кіх розпочала захід.
— Битва під Крутами є одним із важливих сюжетів сучасної української історичної пам`яті, який уже давно перестав сприйматися як пересічна історична подія, – підкреслила у виступі Елла Коцай, педагог з історії Жовківської ЗОШ № 3. – 29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Як стверджував Євген Маланюк в історичному есе «Крути. Народити нового українця», під Крутами зародився новий тип українця – активного борця за незалежність України.
Віршовані рядки про крутян звучали у виконанні Віталія Червонящого, Галини Фесюк, Ірини Сайко та Софії Кіх, яка ще й до того зробила бібліографічний огляд літератури «Безсмертні Крути».
Омелян Боровець, методист ІМЦО, та Степан Кунинець, керівник відділу культури та туризму, присвятили свої виступи тим, хто в боротьбі за волю й кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, хто спить у знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі; цвітові нашого народу, його славним синам і дочкам, які в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, – життя; тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути й викреслити зі своєї пам`яті та історії, — героям, які впали у страшному бою під Крутами. Провели паралелі між тими історичними подіями і подіями, які відбуваються в Україні. Зауваживши, що Майдан – це сучасні Крути, де творять історію новітньої України.
Отже, ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов`язку – боронити її. «Понад усе вони любили свій коханий край», – писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. Україна пишається молодими Героями. Пам`ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава!
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
