Головна Герої У Івано-Франківській громаді вшанували захисників, які відійшли у листопаді

У Івано-Франківській громаді вшанували захисників, які відійшли у листопаді

0
0
У Івано-Франківській громаді вшанували захисників, які відійшли у листопаді

У Івано-Франківській громаді оприлюднили перелік військових та правоохоронців, життя яких обірвалося у різні роки, але чиї дати загибелі або народження припадають на листопад. Громада закликає згадати їх у молитвах і зберігати пам’ять про кожного захисника України.

Андрій Білик (08.06.1984 – 22.11.2015) був учасником АТО, солдатом 130-го окремого розвідувального батальйону. Народився у Львові, проживав у селі Дубровиця. Загинув вранці 22 листопада 2015 року поблизу села Малинове Луганської області, підірвавшись на вибуховому пристрої. Похований на кладовищі в Дубровиці.

Василь Красуцький (26.01.1977 – 27.11.2022), солдат 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, проживав із сім’єю у селі Верещиця. 27 листопада 2022 року загинув від удару ворожого дрона під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований у рідному селі.

Василь Лозинський (13.01.1981 – 06.11.2024) служив старшим стрільцем десантно-штурмового батальйону військової частини А2582, мешкав у селі Задебрі. Загинув 6 листопада 2024 року в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області. Похований у селі Ясниська.

Євген Пилющак (04.02.1991 – 24.11.2025) родом із села Бірки. У 2024 році став до лав Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”». Загинув 24 листопада 2025 року. Похований у Львові.

Володимир Жарко (16.10.1983 – 12.11.2025) був військовослужбовцем військової частини А3719, мешкав у селі Мальчиці. З перших днів повномасштабного вторгнення виконував військовий обов’язок у лавах оборони України. Помер удома внаслідок хвороби. Похований у Мальчицях.

Андрій Фірцович (23.01.1973 – 21.11.2024), житель селища Івано-Франкове, служив у 117-й окремій важкій механізованій бригаді. Понад рік і сім місяців вважався безвісти зниклим. ДНК-експертиза підтвердила, що він загинув 21 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Пустинка Покровського району Донецької області. Похований у рідному селищі.

Громада також згадує воїнів, які мали б відзначати день народження у листопаді, але віддали життя за Україну.

Дмитро Машівський (10.11.1990 – 23.03.2022) був солдатом 103-ї окремої бригади територіальної оборони, жителем села Кожичі. У березні 2022 року добровільно вступив до Збройних Сил України. 23 березня 2022 року під час бою на Харківщині дістав смертельне поранення. Похований у Кожичах.

Роман Качмар (24.11.1983 – 23.03.2022), солдат 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, проживав у селі Лелехівка. Разом із побратимами тримав оборону в місті Попасна. 23 березня 2022 року, намагаючись урятувати пораненого побратима, загинув унаслідок удару фосфорним боєприпасом. Похований у Лелехівці.

Андрій Костельний (24.11.1986 – 06.07.2024), позивний «Грізлі», був головним сержантом 1-ї роти спеціального призначення військової частини А4002. Народився і виріс у селищі Івано-Франкове. Бойовий шлях розпочав ще у 2015 році як учасник АТО, був командиром роти 2-го Інтернаціонального легіону. Загинув 6 липня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині. Похований у Івано-Франковому.

Степан Мар’янович Макух (15.11.1964 – 05.01.2023) — гранатометник, старший солдат 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Помер у лікарні Дніпра внаслідок інфаркту. Похований у селі Ясниська, згідно із заповітом — поруч із матір’ю.

Михайло Гайда (18.11.1965 – 29.05.2022) був головним сержантом, командиром гранатометного відділення роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини А0998, мешкав у селищі Івано-Франкове. Загинув під час відбиття наступу противника та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Катеринівка — Комишуваха Луганської області. Тіло воїна не вдалося евакуювати з поля бою, а згодом ця територія була окупована, тому рідні не змогли поховати його з належними почестями.

Дмитро Ільчишин (07.11.1989 – 24.09.2023) служив стрільцем-зенітником 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Народився та виріс у селищі Івано-Франкове. Загинув 24 вересня 2023 року на Донеччині, захищаючи Часів Яр. Похований у рідному селищі.

Дмитро Могільницький (08.11.1990 – 04.08.2024) був солдатом мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4574, народився та проживав у селищі Івано-Франкове. 17 липня 2024 року зазнав поранення під час бойових дій поблизу села Костянтинівка Покровського району Донецької області. Помер 4 серпня під час лікування у військовому госпіталі в Києві. Похований у Івано-Франковому.

Андрій Пецольд (23.11.1983 – 08.07.2024), житель села Великополе, служив командиром стрілецького відділення у військовій частині А1376. У липні 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області зник безвісти. 27 лютого 2025 року після процедури ідентифікації офіційно підтверджено його загибель. Похований із військовими почестями у Великополі.

Олексій Коряк (21.11.1974 – 14.02.2023) — сержант, уродженець міста Гірник Донецької області. Загинув 14 лютого 2023 року в бою поблизу Водяного на Донеччині. Тривалий час вважався безвісти зниклим, а його тіло вдалося повернути рідним лише під час обміну загиблими. Через окупацію рідного міста поховали його у селищі Івано-Франкове, яке стало для нього другою домівкою.

Михайло Микичак (03.11.1972 – 16.12.2025), житель селища Івано-Франкове, на другий день повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Служив водієм автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення 2-го механізованого батальйону військової частини А3719. Загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона поблизу населеного пункту Щурове Донецької області. Похований у Івано-Франковому.

У громаді наголошують, що пам’ятають кожного полеглого та померлого захисника, схиляють голови в шані та моляться за їхні душі. Імена цих воїнів назавжди залишаються в історії Івано-Франківської громади та в серці України.