Між нами є люди, котрі достеменно знають, що у Бразилії росте дерево — людоїд (а це пуста сенсація), а про те, що в нас на Україні — на Поліссі, в північній частині лісостепу та в Карпатах — є насправді "хижа" рослина, яка поїдає комах, ні сном, ні духом не чували.
Справді, маленька хижачка, як так її ніжно назвали — росичка, тепер на наших теренах зустрічається рідко, оскільки її збирають як лікарську сировину.
Надзвичайно маленька цікава комахоїдна рослина, що росте на сфагнових болотах, торфовищах. Росичка круглолиста — багаторічна рослина, листки якої в прикореневій розетці, та безлисте квіткове стебло. Вони мають червонувато-зелене забарвлення. Листки лежачі з округлою пластинкою, довгочерешкові, розміщені горизонтально. Листкові пластинки росички як зверху так і з країв покриті волосками — щупальцями з червоною залозистою головкою. Таких головок на листку розміщено до двадцяти п’яти.
Квіткові стрілки тонкі, прямостоячі, іноді звивисті, значно довші, ніж листки. Суцвіття здебільшого багатоквіткове, квітки білі двостатеві, правильні: чашолистків, пелюсток, тичинок по п’ять. Цвіте росичка в червні, липні, серпні. Плід — коробочка без борозенок, гладенька — достигає восени. Плоди заповнені насінням, у якого між ендоспермом і насінною оболонкою є повітряна камера. Легкі, наповнені повітрям насінини росички поширюються на великі відстані в основному з водою, так як можуть довго плавати на її поверхні і не втрачаючи схожості.
Як було сказано вище, росичка круглолиста — мешканець боліт, грунти яких бідні на мінеральні солі і неорганічні форми азоту. Через те в них виробилась властивість живитися тваринною їжею. Рослина "витягує" із спійманих комах солі натрію, калію, магнію, фосфор і азот.
Про це наша наступна розповідь.
Блискучі, як роса, клейкі краплини, що розміщені на головках волосків, приваблюють комах. Дрібні мухи, або мурашки, які сіли на листок, зразу ж прилипають. Через 20 хвилин війки починають налипатися і через три години щільно облітають жертву. Подразнення передається по пластинці листка, яка теж згинається і міцно покриває комаху. Комаха сіпається, б’ється, намагаючись звільнитися від пастки і при цьому зачіпається за сусідні клейкі краплі. Всі волоски збудженого листка згинаються назустріч здобичі і скоро обволікають її слизом.
Раніше вважали, що комаха просто прилипає до цього слизу, але недавно вчені виділили із соку росички речовину алкалоїд коніїн, що викликає паралічну дію на комах. Обхоплена жертва починає перетравлюватися за допомогою ферментів, що розщеплюють білки, а кислота допомагає розщеплювати і перетравлювати білок. Під дією такого складного секрету за порівнято короткий час комаха розкладається і поступово всмоктується тими ж самими залозками всередину рослини. Через декілька днів війки випростовуються, а це свідчить про закінчення "трапези", від комахи лишається тільки її покрив. Адже всі живі тканини комахи листок перетравлює і вбирає. І тоді волоски знову виділяють краплини слизу і очікують нову жертву.
Росичкою круглолистою у свій час цікавився Чарлз Дарвін. Він відмічав, що коли на листок росички падає кусок сухої травинки, або щось інше не їстивне, волоски-щупальця тільки здрагнуться і знову стають нерухомими. Навіть падіння на листок великої тяжкої краплини дощу, не викликає руху волосків. Вчений відмічав, що росичка перетравлює не тільки комах, але і кусочки м’яса і яєць. В той же час цукор і речовини, що не містять білків, росичка не перетравлює. Але краплина слабого розчину амінокислот або аміаку для листка є сильним подразником.
У росички круглолистої є наявні ферменти, що викликають ті чи інші хімічні перетворення, через це вона є цінним для науки видом. А це свідчить про те, що вона потребує повної охорони та становить великий інтерес як об’єкт для вивчення в школах.
— Якщо росичку забезпечити всіма необхідними поживними речовинами, то вона буде живитися так, як і всі решту некомахоїдні рослини.
— Якщо взяти росичку з грунтом, на якому вона жила (але при умові, що вона на даній території багаточисельна) в блюдечко і достатньо поливати, то з самою рослиною можна провести цікаві досліди — "годувати" її не тільки комахами, але й кусочками яйця і м’яса (як це робив Чарлз Дарвін).
Зростає росичка круглолиста і на теренах Ратинського регіону Малого Полісся. Свої спостереження юні флористи проводили в урочищах: Болотисько, Двориська, Гриків, Межиріки.
Спотерігаючи за росичкою, діти прийшли до висновку, що чисельність її на даній території дуже обмежена, адже тут проводилися меліоративні роботи, які вплинули не тільки на росичку, але й на інші рослини. Між іншим, з наших теренів зникли косарики черепичасті, пізноцвіт осінній, любка дволиста, сизюрипхій вузьколистий, в обмеженій чисель-ності наявні зозулинці.
Юні флористи клубу "Людина і природа", щоб вберегти росичку круглолисту, створили в урочищі Болотисько мікрозаказник, де зростає ця рослина. Після цього окремі юннати біля своїх хуторів почали обстежувати територію та наявність росички.
Зібравши дані досліджень, ми прийшли до такого висновку, який наводимо у таблиці:
— урочище Болотисько — 128;
— урочище Двориська — 86;
— урочище Гриків — 56;
— урочище Межиріки — 42.
Всього нарахувати 312 рослин.
Ранньою весною 2003 року хтось із пасажирів потяга Рава-Руська — Львів в урочищі Розпуття запалив суху минулорічну траву. Трава почала горіти, а вогонь поширювався дальше, захопивши все Розпуття і перейшов на урочище Болотисько, на якому зростали осока, рогіз, комиш, ситники простягнувшись на відстань до 3 км. Багато рослин після цього зупинило свій ріст, через пошкоджену надземну частину, а деякі загинули від полум’я повністю (дворічні і трішки старші сосни, вереск).
Весною ми нарахували 128 рослин росички круглолистої, літом (в час бездощів’я) нарахували тільки 54, а восени не знайшли жодної (до речі, тереторія не переорана, але, мабуть, далося взнаки цьогорічне бездощів’я).
Росичка круглолиста на наших теренах ніби охороняється, але не все залежить від тих, хто цього хоче. На територію довкілля можуть впливати і ті люди, які просто не розуміють важливості "збереження чисельності рослин рідного краю".
Іван СТАДНИЦЬКИЙ,
почесний член Західного відділення українського
товариства, охорони птахів.
