Проблематика української мови має на сьогоднішній день велику значущість для нашого народу, насамперед, як вияв його самобутності та рушій побудови майбутнього України. В рамках сучасної політичної та мовної ситуації в Україні розвиток рідної мови є першочерговим завданням влади, народу та суспільства в цілому. За таких умов 8 грудня Львівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» проводило науково-практичну конференцію на тему «Мова – чинник національної безпеки України», яка відбулася в приміщенні Львівського палацу мистецтв.
Захід був приурочений сучасній мовній ситуації в Україні та основна його мета – дати оцінку проблематиці української мови та продумати можливі кроки для розвитку та збереження національної святині народу. До того ж результатами конференції стали конкретні пункти, спрямовані на зміцнення мови, та вимоги щодо нового законодавства про українську мову.
Розпочалось дійство із вступного слова організаторів конференції. Проаналізував та окреслив обговорювану проблему голова Львівського об’єднання «Просвіта» Я. Пітко, розтавивши акценти на основній проблемі сучасності — відкритій медійній, інформаційній та соціальній війні проти української мови з боку Росії. Вступним акордом заходу був виступ співака О. Шевченка з авторською піснею про героїв революції. Прекрасним голосом та сильними рядками зворушила зал юна співачка Марта Гула, виконавши пісні «Чорна вишиванка» та поезію Т. Г. Шевченка «Сонце гріє, вітер віє». Долучився до слова і громадський діяч, видавець, письменник А. Содомора, котрий зазначив важливість сучасного обговорення проблем української мови на такому рівні та внесення вагомих ідей у її розвиток.
Конференція відбувалась за відповідним графіком та програмою у формі виступів науковців щодо конкретної проблеми. Виступи доповідачів стосувались зокрема мовного законодавства, проблем культури мови журналістів та чиновників, мовної інтеграції та термінології, правова консолідація української мови та шляхи подолання двомовності в Україні на офіційно-діловому рівні, проблем української мови в умовах фізичної та медійно-інформаційної війни. Доповідали науковці, письменники, педагоги, викладачі. Серед теоретиків-науковців були: Галина Мацюк, доц. філологічного ф-ту ЛНУ ім. І. Франка; Марія Яцимірська, проф., викладач факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка; А. Содомора проф. ЛНУ ім. І. Франка; М. Довгань, вчитель української мови Бібрської ЗОШ; Микола Зубков, автор навчальних підручників, доц., викладач ЛНУ «ЛП»; Ірина Котенко, доктор філологічних наук, викладач ЛНУ ім. І. Франка та кандидат філологічних наук Оксана Мартиняк. Їхні доповіді мали теоретико-прикладний харак-тер і стосувались дослідження конкретної галузі мовознавства чи проблеми мови в Україні. Цікавою доповіддю відзначилася Галина Мацюк, котра зуміла проаналізувати похибки українського мовного законодавства та виявити основні причини засмічення та перекручення рідної мови на державному рівні, до того ж дала оцінку законодавства, котре декларує дві державні мови та пояснила чіткі кроки щодо зміцнення єдиної української мови як основи національної безпеки. Доповідач констатувала увагу на пасивності громадян та освітян щодо вирішення мовних проблем, на прикладі «Мова – національна гордість громадянина». З не менш змістовним дослідженням перед президією виступила М. Яцимірська, в якому професорка говорила про обличчя сучасного інформаційного простору України, зокрема мову ЗМІ та журналістів провідних мас-медіа, акцентуючи увагу на штучному засадженні російської мови та засміченні рідної лексики русизмами. Науковець навела кілька кроків для покращення стану мови, через її реанімацію в журналістських творіннях. У підсумку М. Яцимірська зробила висновок, що найголовніший для української мови крок – стійкий український інформаційний суверенітет. Доволі інтригуюче виступила вчителька української мови М. Довгань з проблемою мовної залежності від національних кордонів. Вчителька поставила чітку грань української мови щодо топонімічної мовної карти та пояснила про вплив мовного середовища Росії в конкретних регіонах України. Звернула увагу на майбутньому створенні стійкої гуманітарної стратегії як основного чинника розвитку національного начала, в тому числі і рідної мови.
Своїми думками поділились і практики. Співці рідної мови, ідейники та натхненники розвитку українського мовного відродження – письменники, громадські діячі, українська мовна інтелігенція. Серед них вагомим словом проніс дух рідної мови у власній живій поезії поет, драматург Б. Стельмах. «Мова – свята, вона є душею народу, про яку постійно треба дбати», — сказав митець. Потужними виступами щодо конкретної мовної проблеми за умов війни в інформаційному просторі, культурі мови та російському геноциду проти української мови відзначилися поет І. Калинець, М. Мартинович – голова УГС, поет та письменник. Останній досить цікаво розповів про «феномен Майданів», як чинника народоєднання та консолідації рідної мови. М. Мартинович наголошував на тому, що потрібно єднатись і плекати мову з духом Майдану, говорив, що мова повинна стати гідністю українця.
По закінченні конференції було підсумовано виступи доповідачів та встановлено конкретні положення, які члени товариства «Просвіта» бажають бачити пунктами майбутнього мовного законодавства. Звіт з положеннями конференції буде відправлено відкритим листом до ВРУ, як вимогу до постанови Закону про українську мову. Під час невеличкої дискусії та обговорення, в ході яких було внесено кілька пропозицій присутніми, голова «Просвіти» Я. Пітко наголосив, що всі виступи будуть опрацьовані, і їх звіт буде передано до відповідного органу із проханням врахувати всі побажання у творенні нового мовного законодавства.
Мовне питання в Україні – це болюча тема для кожного українця. Адже в сучасних умовах рідна мова терпить чи не найбільші знущання та штучне знищення з боку несправедливого, монополістичного впливу Росії. Саме тому значущість таких конференцій та ухвалених ними конкретних рішень – це велика і нагальна потреба для нашої влади, суспільства та України загалом.
Віталій СЛУКА.
