Одвічний дух націоналізму відроджується у світі. Хоча не так давно долю глобалізованого людства вирішували нові наднаціональні організації — СОТ, G20, а європейці, як вони вважали, створили нову політичну модель 21-го століття — Європейський Союз. Але міжнародне напруження, що стабільно посилюється упродовж останніх років, як ніколи демонструє глобалізованому світу, що націоналізм повертається як дух одвічної стихії.
По всьому світу націоналістичні партії твердо здобувають перемогу на виборах. Індійський прем’єр Нарендa Моді, якого характеризують як індуського націоналіста, здобув зі своєю партією переконливу перемогу на виборах до парламенту. Підтримав тенденцію і Європарламент, де чимало голосів набрали французький “Національний фронт“ і британська Партія Незалежності Сполученого Королівства. Також шотландські націоналісти наблизились до перемоги на референдумі про відокремлення Шотландії від Сполученого Королівства. Основною передумовою для відродження націоналізму в багатьох країнах було розчарування в правлячих елітах, що підтримували ідеї глобалізації на фоні невтішної економіки.
У кожній країні чи регіоні існує свій подразник для відродження націоналізму. Наприклад, в Європі — наплив емігрантів, у країнах Азії — зміна балансу влади, що спонукає Китай і Південну Корею згадувати Японії старі образи. В Європі також не все так просто. Націоналістична партія “Альтернатива для Німеччини“, що планує посісти третє місце в країні, вважає, що ЄС пригнічує інтереси ФРН. У всьому світі націоналісти, що отримали владу, — енергійні будівничі своїх держав, які використовують націоналізм для проведення внутрішніх реформ. Але що відбулося в Україні? Чому жаринка Ідеї Нації, яку націоналісти України впродовж останніх років роздмухували протестними акціями, розгорівшись у велике полум’я Революції Гідності, не стала головним пріоритетом політики уряду і президента? А тому, щоб рухатися шляхом Національної революції, котра наведе порядок із чиновниками, бандитами в погонах, несправедливим розподілом багатств, і, врешті-решт, з олігархами, євроінтегратори вбивають у голови пересічних українців одну думку, що нас врятує лише Європейський союз. Однак якби українців не переконували деякі нинішні представники влади, що ми, мовляв, уже достатньо "майданили" і тепер треби "тихо сидіти" (вочевидь, бо вони вже до влади прийшли), нова національна революція уже б відбулася, бо вимоги Революції Гідності не виконано. Україна виявилася беззахисною перед реваншем представників кримінально-олігархічних кланів і перед воєнною агресією Кремля.
Побудувати справді сильну Українську державу, вільну від окупанта і від привидів минулого, – завдання нової активної фази Революції Гідності, що мають втілити люди, в грудях яких ніколи не згасне полум’я боротьби за соціальну і національну справедливість. Це люди Честі і Гідності, для яких Декалог Українського Націоналіста не просто слова, а втілення духу одвічної стихії, що виходить зі своєї, Богом даної, землі.
Наш кореспондент.
