Здається, це дивовижне місце вибрав сам Господь і поблагословив його, щоб тут зродилась і жила Божа Любов, щоб у Господній Ласці посвячували своє життя молоді юнаки, щоб тут зцілювалися хворі люди. Крехівський монастир отців Василіян — це дійсно велична святиня, яку своєю вічною мудрістю та безмежними ласками освятив Господь Бог.
Щорічно на літнього Миколая, як мовиться в народі, Крехівська обитель скликає тисячі паломників із усіх куточків нашого краю, а також із-за кордону на прощу. Численні паломники йдуть пішки, дістаються різним транспортом і за будь-якої погоди, щоб у святині поклонитися чудотворним іконам Божої Матері та св. отця Миколая. Тут віряни сповідаються і причащаються, зустрічаються із Живим Христом, діляться з Небесною Ненькою та святим Миколаєм своїми тривогами і радостями. Хворі люди на візочках, діти, молодь припадають до джерела із цілющою водичкою, занурюються, змиваючи свої гріхи та недуги, а інші зцілюються духовно і фізично. На хресній дорозі, яка проходить на горі Побійній, віряни вимолюють у страждаючого Ісуса здоров’я і щасливої долі для себе, для своєї родини, миру для неньки-України.
Крехівська василіянська родина щорічно поповнюється новими покликаннями, а сама обитель розвивається, розбудовується на славу Божу, для добра Христової Церкви та для спасіння людських душ. Серце сповнюється щастям, що є на Жовківщині така прекрасна святиня, яку чимраз, тим більше відвідують паломники. Цьогорічний відпуст проходив, як звично, два дні. До нього увійшли: похід до джерела, хресна дорога, Літургії, нічні чування, Молебень і Архиєрейська Божественна літургія, яку очолив Преосвященніший владика Богдан Дзюрах, секретар синоду єпископів УГКЦ разом із великою кількістю священнослужителів із різних куточків України. Також на Божественній літургії були присутні представники влади: очільник області Олег Синютка, голова Жовківської РДА Надія Щур та інші.
Вірю, що слова, які були сказані владикою до вірян, так само глибоко до душі запали кожному, як і мені: «…ми сьогодні знаходимось, мабуть, в найбільшому храмі України. Найбільшому тому, що нашим куполом є блакитне українське небо, а стінами — кордони української землі… Так, ми щасливі. Щасливі, бо є тут, на цій Богом даній землі. Хотів би звернутися до вас, дорогі прочани, словами патріарха Христової церкви Любомира Гузара — “нам треба довіряти Богові так, неначе все залежить від Нього, але і працювати так, неначе все залежить від нас”.
Складаємо подяку братам та отцям Василіянам з Крехова, що завше так привітно і гостинно приймають усіх паломників, що діляться з нами хлібом небесним і земним, що ведуть наші душі до Христа і роблять нас щасливими. Якщо ми один день подаруємо Богу, то це повернеться дарунком для нас настільки великим, наскільки ми готові будемо його прийняти.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
