«Господь дає нам свою матір…
Матір повну ласки і чару,
Матір, що вислуховує всі прохання,
Матір, що безнастанно хоче нас рятувати…».
Блаженний Василь Величковський
Першого вересня 2014 року Божого у Жовківському районі стартувала молитовна естафета «За мир в Україні». По всіх освітніх закладах району передавали ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
Із давніх – давен Богородицю вважали покровителькою усіх знедолених, бідних, вдів та сиріт. Запорізькі козаки теж по-особливому вшановували її, у молитвах просили захисту і покровительства. Свято Покрови – 14 жовтня — козаки вважали святом Запорізької держави. Пречиста Діва споглядає на своїх синів і дочок та скріплює всіх своїм милосердним материнським поглядом.
Із ніжністю і трепетом у душі учні та вчителі очікували моменту, коли ікона «переступить» поріг нашої школи. І так, 10 березня, ікону Покрови Пресвятої Богородиці привезли до Великогрибовицької школи. Учні задовго до цього відповідально готувались до зустрічі, усі були святково одягнені у вишиванки. Щира пісня-молитва линула з уст учнів:
«Маріє, Мати наша наймиліша,
Ти — ласки повна, чиста і свята.
До Тебе кличу, я, Твоя дитина,
Допоможи мені, о Мамо Пресвята… ».
Справді сердечна молитва і міцна віра донесуть наші слова до Богородиці. Вона допоможе нам, коли прийде зневіра, огорне смуток і печаль.
Урочистий молебень до Пресвятої Богородиці відслужив о. Михайло Крумшин, парох церкви Св. Косми і Дем’яна. Всі молилися за мир у країні, припинення війни, збереження життів захисників Вітчизни. Зворушливо до сліз звучали слова молитви за Україну А. Шептицького, яку читали майбутні воїни України: А. Білий, Б. Сікорський, Р. Хом’як, І. Куцевол.
«…Опікуйся завжди цим народом, щоб він став народом святим, щоб сповнив своє Боже післанництво, щоб навернув увесь Схід до світла віри, щоб причинився до світлого добра людського роду…».
Також усі присутні пройшли шляхом Господа нашого Ісуса Христа і в святій присутності Покрови Пресвятої Богородиці по Хресній дорозі. Учні молодших класів торкнулись шляху мук, несправедливих терпінь Ісуса, де розважали і обіцяли бути добрими, працьовитими, щедрими, сумлінними, милосердними дітьми. І казали: «Господи! Дозволь Тобі допомогти. Візьми мою руку. Я знаю, що не багато можу підняти, але я можу допомогти мамі чи іншим людям нести сумки, татусеві — прибирати, бабусі принести банку з підвалу. Усе це не таке важке, як Твій хрест».
Учні старших класів разом із усім педагогічним колективом, батьками, вчителями, сільським головою, настоятелем та вчителем основ християнської етики Н. Шпік роздумували над стаціями Хресної дороги дещо по-філософськи.
«Ми часто падаємо. Емоції, злість, вибух гніву, втрачений час чи непристойний фільм. Це наші життєві упадки. Поки осягнемо святість, не раз прийдеться впасти. Але пам’ятаймо, що ми не самі. З нами Ісус Христос, який прагне допомогти піднятися після кожного падіння…».
Згодом відбулася загальношкільна вервичка до Божого милосердя за мир у наших серцях, родинах і мир на землі. Звучали духовні та страсні пісні «Лине пісня до Ісуса», «Чи ти був на Голгофі», «Страдальна мати», «Краплина», «Прийди до мене, Милий Ісусе», «Ти знаєш, Боже» у виконанні учнів 6,7,10 класів, директора школи Г. Макогін, працівників освітнього закладу.
Опісля кожен прохав милосердя у Богородиці та заслання Божих ласк у особистих просьбах. Молитва стала містком між Богом і людиною, джерелом знання для розуму і джерелом сили для нашої волі.
Віримо, що цей день усі ми пам’ятатимемо довго, бо всі разом були просякнуті найвищим, найціннішим скарбом, яким для нас є Бог.
У середу, 11 березня, відбулась урочиста передача ікони декану Дублянського деканату о. Ігорю Боднару, пароху с. Малехова та директору Малехівської школи С. Сухорабу і представникам учнівського колективу.
Особливо вразила промова декана: «Євангеліє від Луки ми читаємо, що Марія прийшла до Єлизавети, так само і тепер, Пречиста Покрова прийшла до нас задля нашого спасіння…».
Сподіваємось, що наші щирі молитви були вислухані та почуті, віримо, що на Україну прийде мир, злагода, добробут. Живімо з надією, а години, проведені у духовному спілкуванні, доторкнулись струн серця кожної людини.
Н. ШПІК, вчитель основ християнської етики Великогрибовицької школи І-ІІІ ступенів.
