До редакції часопису надійшов лист від Романа Лісовича, який просить через газету роз’яснити порядок процедури обміну земельного сертифікату на документ, що посвідчує право власності на земельну частку (пай). Надати чітку інформацію з приводу цього питання ми попросили в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Жовківському районі Степана Білана.
Питання оформлення права власності на земельні ділянки не втрачає своєї актуальності. Серед головних причин, що не дозволяють завершити обмін сертифікатів на акти, — смерть власників і неуспадковане право на їхні паї, відсутність коштів для оплати землевпорядних робіт, небажання ставати власниками землі через подальшу втрату державних субсидій, а також (особливо ця проблема є актуальною у Західних регіонах України) перебування громадян на заробітках в інших країнах.
Крім того, існує проблема і з обізнаністю у процедурі обміну земельних сертифікатів.
На сьогоднішній день територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (або як його ще називають у народі – земельний відділ) практично не має ніякого відношення до заміни сертифікатів на право на земельну частку (пай) та погодження документації зі землеустрою, на підставі якої здійснюється заміна сертифіката на право на земельну частку (пай).
З 01.01.2013 року право власності на земельну ділянку не посвідчується державним актом, а надається державним реєстратором у формі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Основним нормативно-правовим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) зі земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, є Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до цього Закону, особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їхнім бажанням виділяються єдиним масивом. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської рад чи районної державної адміністрації спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності – шляхом жеребкування.
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їхньому розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радами чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
На практиці все б мало виглядати так, що громадяни, які зацікавлені у заміні сертифіката на право на земельну частку (пай), звертаються до органу місцевого самоврядування, на території якого вони мають право на земельну частку (пай), який, своєю чергою, здійснює пошук суб’єкта господарювання, що буде здійснювати усі роботи із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.
Суб’єкт господарювання розробляє проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), визначає місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі, земельних сервітутів.
За результатами складення документації зі землеустрою, після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації зі землеустрою або уповноваженої нею особи, здійснюється державна реєстрація земельної ділянки, під час якої земельній ділянці присвоюється кадастровий номер.
Державна реєстрація земельної ділянки є безкоштовною та проводиться Державними кадастровими реєстраторами через центр надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів, органів місцевого самоврядування (на сьогоднішній день на території Жовківського району проводиться тільки Державними кадастровими реєстраторами через центр надання адміністративних послуг за адресою: м. Жовква,вул. Львівська,40).
Як було зазначено вище, проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджується відповідною сільською, селищною, міською радами чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв).
Завершальним етапом заміни сертифіката на право на земельну частку (пай) є реєстрація речового права на земельну ділянку, яка проводиться за заявою будь-яким державним реєстратором прав.
