Де поруч звитяга і трагедія…
Свято Преображення Господнього, або ж як у народі його називають Яблучний Спас, для жителів села Пирятина стало особливим. Адже тут 74 роки тому цього дня сталася кривава трагедія, яку передають із покоління в покоління місцеві мешканці.
А було… Ще 1943 року у Пирятині, що з боків оточений лісом і вдалині від головних доріг, була створена і базувалася одна з перших сотень УПА на Львівщині. Влітку 1944 року тут розташувалися сотні з куреня «Галайда», на чолі з повстанським командиром Дмитром Пелипом — «Емом». Згідно з наказом керівника ВО «Буг», курінь готувався до рейду, аби взяти під захист від терору Армії Крайової українське населення Холмщини, що насильно виселялось із прадідівських земель.
Але 18 серпня повстанці змушені були прийняти бій із переважаючими силами противника. Дивізії НКВС оточили пирятинський ліс, аби знищити повстанців. Та славні лицарі чекали і гідно зустріли совєтів. Карателі не сподівалися такої «гостинності». Їм здавалося: стріляв кожен кущик, кожне дерево. Ворог відступив, понісши великі втрати.
Вдала акція куреня мала трагічні наслідки для мешканців села, біля якого відбувся бій. Розлючені невдачею на Спаса, совєти оточили Пирятин і спалили його дотла, було страчено і людей, що не встигли сховатись.
Єдиним очевидцем страшної, кривавої енкаведистської розправи залишився старий могутній дуб, який росте обабіч дороги, що проходить повз лісничівку (колишній панський маєток). У радянський час згадувати про страшні події в Пирятині не
можна було. Лишень у 1992-му році на місці зруйнованої лісничівки постала капличка Преображення Господнього. Поруч — пам’ятний обеліск. На плитах викарбовано імена тих, хто загинув під час трагедії. Тут надзвичайно тихо. Раз у раз вітер повіва, ворушачи гілля старезного дуба, який нагадує про те, чого забути не маємо права.
Щороку біля каплички 19 серпня служать Панахиду за участі духовенства та мирян, аби тим самим вшанувати пам’ять славних хлопців-повстанців та полеглих місцевих жителів.
Минулої недільної днини священнослужителі з гостями — головою Жовківської РДА Надією Щур, начальником інформаційно-аналітичного відділу Жовківської райради Василем Пущинським, народним депутатом України сьомого скликання Василем Пазиняком, головою Львівської історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» Романом Гундою, учасником АТО Андрієм Русенком та головою села Бишкова Наталією Бейзик і чисельною громадою пом’янули невинно вбитих в далекому 44-му пирятинців, відслуживши Службу Божу та Панахиду. Також урочисто поклали квіти і взяли участь у пам’ятному віче. На завершення відбувся концерт патріотичної та повстанської пісні.
Майже сім із половиною десятиліть минуло відтоді, вже й не залишилось свідків цих буремних подій, та назавше 19 серпня стало для нас символом прагнення до свободи, прикладом мужності, твердості духу народу, в жилах якого тече кров непоборності, нескореності, навіть якщо поруч звитяга і трагедія.
Зоряна МИХАЛЬСЬКА, Тарас НЕВГАМОВНИЙ
