«Хоч тебе нема, Тарасе, давно поміж нами,
Твоя душа живе вічно, квітне над лугами».
(З народної пісні)
Кожен народ має своїх великих видатних поетів і письменників, якими пишається перед світом. Щороку з першими весняними променями ми, українці, у кожному куточку землі, де б’ється українське серце, згадуємо свого національного провідника і поета Тараса Григоровича Шевченка.
Вшанували нашого великого кобзаря з нагоди 200-річчя з дня народження і парафіяни храму Вознесіння Господнього УГКЦ, що у с. Сулимові. Після св. Літургії настоятель храму о. Роман Малькевич відслужив панахиду.
Продовжилось свято у Народному домі із вшануванням пам’яті Небесної Сотні. На святі були присутні дирекція школи, педагогічний колектив та жителі села.
Діти під керівництвом педагога–організатора Галини Дрізд, вчителя християнської етики Ганни Бобко та завуча школи Галини Соловій представили окремі біографічні моменти з життя Тараса Шевченка. Читання поезії, пісні та сценки дали можливість роздумати над творчістю видатного письменника.
На завершення до всіх присутніх звернувся о. Роман, застановляючись над Заповітом поета, а також наголошуючи, що, поряд із Святим Письмом, у кожній хаті має читатися Кобзар, щоб оживити Тараса Григоровича Шевченка через читання його творів у своїх домах.
Підготував о. Роман Малькевич.
