Подію організували Американське товариство міжнародного права та Українська асоціація міжнародного права.
У Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочався Саміт, присвячений 75-річчю прийняття Загальної декларації прав людини і Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Подію організували Американське товариство міжнародного права та Українська асоціація міжнародного права, у партнерстві з українською юридичною спільнотою та лідерами громадянського суспільства.
Упродовж двох днів учасники обговорюватимуть роль міжнародного права у цей переломний історичний момент, коли триває війна в Україні та Ізраїлі. Разом з тим, захід має на меті зміцнити партнерські стосунки членів американської та української юридичних спільнот.
«Анексія Криму, жорстоке вторгнення в Україну, тисячі депортованих українських дітей, тортури над військовополоненими… На жаль, цей список можна продовжувати й продовжувати. Це реальність, в якій українці живуть уже 10 років. І причиною усього цього жаху на нашій землі є російська федерація, з її тоталітаризмом та нехтуванням найціннішим – власним народом, який кидають у війну без мети. Людська гідність, свобода та рівність для нас, українців, є основою формування суспільства, яке прагне в Європейський Союз. Для них – це порожній звук. Уже понад 100 тисяч воєнних злочинів з боку російської армії зафіксували у нашій державі. Це зло має бути покараним. І я щиро сподіваюсь, що Міжнародний кримінальний суд винесе справедливий вирок злочинцям. Впевнений, що добитися справедливості українцям допоможе американський народ, який неодноразово допомагав нашим військовим та цивільним. Дякуємо за всю гуманітарну та військову підтримку, за те, що ви з нами у цій боротьбі пліч-о-пліч. За те, що також мотивуєте інших допомагат инам», – наголосив під час Саміту начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Загальна декларація прав людини та Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього прийняли на початку грудня 1948 року. Попри тривалість свого існування ці акти не втратили актуальності, особливо сьогодні, коли мільйони українців та українок потерпають від варварських атак російської федерації.
До слова, Конвенція уможливила визнання багатьох злочинів проти людяності, зокрема і Голодомору 1932–1933 років як акту геноциду українського народу.
