Уже давно стало доброю традицією у Забірській ЗОШ І-ІІ ступенів широко і урочисто відзначати Шевченківські дні. Не став винятком і цьогорічний 202-й день народження Великого Кобзаря, про наближення якого заздалегідь повідомляв інформаційний стенд у коридорі школи.
Це – літературний ранок «Світлиця Шевченкового заповіту» (керівник Світлана Макух) та години класного керівника «І мене в сім’ї великій…» (класні керівники 1-9 кл.), участь у районному конкурсі поезії «Іду до тебе я, Тарасе» та конкурс малюнка за творами Т. Шевченка «Світ очима дітей», перегляд вистави «Невольник» за однойменною поемою у львівському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької (на світлині — щасливі школярі перед поїздкою до Львова) і як завершальний акорд – літературно-музична композиція «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття» за активної участі батьків та громадськості села.
Упродовж тижня дух Великого Тараса витав у школі, а привітанням перед початком кожного уроку звучали безсмертні рядки його поезії: «Учітеся, брати мої…», «Борітеся, поборете…», «Наша дума, наша пісня…», «Обніміться ж, брати мої…», «І мене в сім’ї великій…». І могутнім набатом лунали пісні на слова Т. Шевченка, які давно уже стали народними: «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Думи мої, думи мої…», «Як умру, то поховайте…» та інші.
А коли учасники урочистого дійства зі сцени промовисто продемонстрували безсмертність пророчих Тарасових ідей, їхню невмирущість та актуальність крізь призму подій Революції Гідності 2014 р. зал воістину завмер у скорботній тиші, навіть без оголошення хвилини мовчання. У дитячих очах заіскрилися сльози…
Дякую вам, діти, за ту непідкупну сльозинку у ваших оченятах, за безцінний дар шани і любові до Великого Кобзаря. Будьте гідними продовжувачами його безсмертного вчення.
Степан Баковський, директор Забірської ЗОШ І-ІІ ступенів.
