Сьогодні багато батьків упевнені, що головне для їхніх дітей — забезпечити їх матеріально. На жаль, це не так. Нещодавно мені порекомендували прочитати книгу «Спілкуватися з дитиною. Як?» Юлії Гіппенрейтер, яка спростовує цю думку, показуючи, що насамперед повинне бути повноцінне спілкування між дитиною та батьками, як побудувати стосунки з «проблемними», «гіперактивними», «замкнутими» дітьми.
Книга Юлії Гіппенрейтер, професора психології, буде актуальною як для новоспечених мам і тат, так і для досвідчених. В основному більшість проблем виникає в той час, коли діти входять у підлітковий вік. Однак, як стверджує автор, все це починається набагато раніше, буквально з першого місяця життя. В деяких випадках свідомо, в інших – ні, батьки застосовують при вихованні методи свого дитинства, або навпаки – докладають дуже багато зусиль, застерігаючи і захищаючи дитину від життєвих турбот.
Книга написана у формі лекцій: є як уроки, так і домашні завдання. Приваблює те, що геть відсутні узагальнення і багато практичних порад. Прикладів різних ситуацій наведено достатньо, і практично кожна мама чи тато зможе почерпнути потрібну для себе інформацію.
Дуже часто виникають непорозміння в сім’ї: чому дитина дуже грубо розмовляє з батьками, не йде на контакт, робить не те, що дорослі вважають за потрібне? Відповіді на ці питання — у зазначеній книзі.
До речі, автор акцентує увагу на тому, що дитину треба любити не за щось, а просто так. Вона може поводити себе не так, як хочуть батьки, у неї своє сприйняття світу, її думка не збігається з дорослими. Попри усе, якщо батьки люблять свою дитину, то повинні сприймати її такою, якою вона є, а не за красу, розум і успіхи. Автор дає зрозуміти: не можна говорити дитині, що вона погана. Нехорошим є саме вчинок, а це означає, що його не потрібно повторювати.
Увага приділяється і тональності спілкування. Як правило, дорослі завжди дають керівні вказівки, які обмежують свободу дій і є причиною для створення конфліктних ситуацій. Як маленьким, так і старшим дітям треба поводитися дружньо, весело, лагідно.
Автор розповідає на сторінках книги про відповідальність, її необхідність і важливість. Дорослі повинні поступово знімати з себе певні турботи і передавати відповідальність за них дітям. Обов’язково треба дозволяти їм стикатися з негативними наслідками своїх дій і вчинків, адже будь-яка людина стає більш усвідомленою, отримавши особистий досвід.
Цей посібник — це свого роду пам`ятка батькам про те, що потрібно і чого не варто робити в процесі виховання дитини. Книга також цінна тим, що в ній поєднується наукова глибина і простота, ясність викладу. Завдяки такій книзі ви зможете гармонізувати стосунки в сім’ї, родині, а також налагодити контакт із власною дитиною.
Зоряна ЛИХОЛАТ.
