Головна Свято Шануймо мову серцем і вустами

Шануймо мову серцем і вустами

480
0
sdr

Коли дитя з’являється на світ,
То разом з долею, і вродою, й красою
Йому батьки дарують мови цвіт,
І шанувати вчать її з любов’ю.
Світлана Ржевська

Рідне материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам’ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь.

21 лютого, згідно з рішенням ЮНЕСКО, увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Із цієї нагоди та до Дня народження Лесі Українки у Рава-Руському професійному ліцеї пройшла тематична лінійка «Минуще все, лиш слово не мине…», підготовлена викладачем української мови та літератури О. В. Дюмен. Присутні стали спостерігачами цікавої розповіді ведучих Христини Шпилюк і Сергія Хміля та дівчат-читців Вероніки Дячук та Іванни Палки про історію виникнення свята, про красу рідної мови, яка є скарбницею народних, духовних надбань, оберегом наших традицій і звичаїв, запорукою національного розвитку і поступу в загальнолюдському житті. Їх слова підкреслювалися цікавою та змістовною презентацією.

Рідна мова переткана й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. У ній дзвенить слава запорожців і січових стрільців. Нею написані невмирущі твори Котляревського, Шевченка, Франка, Карпенка-Карого, Коцюбинського, Гончара, Загребельного. Вона живе у прекрасних поезіях Лесі Українки. До того ж день народження великої української поетеси майже збігається у даті з Днем рідної мови (25 лютого). Тому присутнім був представлений відеофільм про Ларису Петрівну Косач-Квітку, учні-читці Владислав Клим, Віталій Дорощук, Юрій Лучишин, Роман Бакай, Остап Нижник та Ірина Чала, яка талановито зіграла роль великої майстрині поетичного слова, натхненно декламували душевні, «палкії» рядки поетеси. Актуальність її думок та слів сьогодні підкреслили своїм емоційним виконанням пісні про Україну Вікторія Ушенко та Марія Зубінська.

Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України. І сьогодні дуже потрібні нашій державній мові не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.

Ірина КОТИК,
учениця групи № 15
(кухар, кондитер),
член гуртка «Художнє слово».