Жовківщина разом з усією Україною вшанувала пам’ять великого сина українського народу Тараса Шевченка. Його пророчі слова завжди особливі й актуальні. «Кобзар» — це друга Біблія для українців, невичерпне джерело мудрості. «Ну що б здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почуєш…» І ми щоразу з трепетом вдумуємось у Тарасові слова…
9 березня, у 204-ту річницю від дня народження поета і художника Тараса Шевченка, жовківчани — священнослужителі, очільники району, активна молодь — зібрались біля районного Народного дому, щоб віддати данину шани Кобзареві. Пам’ять Будителя українського народу Тараса Григоровича Шевченка вшанували спільним виконанням творів “Заповіт”, “Думи мої, думи…”, “Реве та стогне Дніпр широкий” за участі Народної хорової капели “Розточчя” (керівник В. Орищак) і Народної хорової капели “Діброва” (керівник Р. Слука). Голова Жовківської РДА Надія Щур та голова Жовківської районної ради Роман Горбань, секретар виконкому Жовківської міської ради Галина Бліхарська і спеціаліст Ігор Сапрука поклали квіти до пам’ятника-погруддя Тарасу Шевченку.
Де б не перебував Шевченко, він завжди залишався вірним сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю. Саме тому Україна у творчості Кобзаря стала головним образом, овіяним любов’ю і тугою. Усі охочі учасники урочистого заходу долучилися до читання творів поета. Приємно відзначити, що Шевченкову поезію знають і діти, і юні, і молоді, і люди поважного віку. Для усіх Кобзареві слова – близькі, трепетні і повчальні! Голова ЖРДА Надія Щур зворушливо прочитала поему «Петрусь». Шевченкову поезію декламували Маркіян Луцишин, Наталія Парамонова, Надія і Руслана Хомишини, Юлія Капітан, Софія Кіх та ін. Про актуальність Кобзаревої поезії наголосив настоятель церкви Св. Трійці о. Василь Батюк.
Шевченкова творчість у контексті останніх подій не дає змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Коли вчитуємось у рядки «Кобзаря» або вдумливо вслуховуємось до читців поезії – переконуємось, що всі слова звернені до нас, українців двадцять першого століття. Поет вірив, що Україна стане незалежною, люди прозріють, а брехня буде знищена! Тож ми повинні виправдати його сподівання, здолати усі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього. Хай невмирущий «Заповіт» Тараса Шевченка стане нашим дороговказом! А голос Кобзаря звучатиме над Україною — як заклик до волі, до високого національного почуття, до патріотизму, до любові.
Уляна ЛАЩІВСЬКА.
P.S. Вже вкотре жовківчани, щоб вшанувати пам’ять Тараса Шевченка, спільно виконати «Заповіт», прочитати поезію, збираються біля його скромного погруддя. Ще до 200-річчя народження Кобзаря попередній голова районної ради запевняв, що пам’ятник Кобзареві у Жовкві буде (?!). А цими днями ми відзначаємо уже 204-ту річницю народження українського Пророка. Скільки проведено нарад і сказано слів, але, на превеликий жаль, пам’ятник Шевченку так і не прикрасив нашу славну Жовкву. (Саме йому вдячні нащадки звели найбільшу кількість монументів, встановлених одній особі у світі – 1384 пам’ятники). Чи долучиться Жовква до цих вдячних нащадків?
