Родина – це ікона Божественної Сім’ї Пресвятої Тройці. Всі ми створені для сім’ї. І не тільки для нашої рідної, а також для сім’ї, яка називається святою Церквою. Христос народився, увійшов у світ через сім’ю, як людина, щоб об’явити нам ці великі та спасенні правди.
У день величного свята Успіння Пресвятої Богородиці вірні греко-католицької церкви с. Збиранки отримали найцінніший для них подарунок – новоосвячений храм. Позаяк парафія почала збільшуватися, селяни на чолі з настоятелем о. Володимиром вирішили побудувати нову церкву, бо в старій уже було затісно. На території села проживає 150 дорослих і 40 дітей – 61 двір. Прагнення такої почесної місії підтримав і сільський голова с. Великих Грибовичів (Збиранка входить до складу сільради) Ігор Питель разом з усім депутатським корпусом, і сам владика-єпископ Михаїл Колтун.
Шість років клопіткої праці не були марними. Цього дня сама природа разом із вірними ликувала, сонечко припікало та осяювало куполи. Побудувати будинок сьогодні нелегко, і для пересічного громадянина недосяжна мрія. Та для збиранчан храм став не тільки мрією, а й реальністю. Адже будували всім селом. Поважні газди і молоді парубки ставали спозарання, ще до перших променів сонця, поспішаючи на будову. Жінки й дівчата теж допомагали. Працювали всі, хто міг, бо знали, що трудяться на славу Божу. І ось заблищали сріблясто куполи, засяяли позолотою хрести – будову храму завершено.
Розділити радість з нагоди посвячення новозбудованого храму прибули священнослужителі з навколишніх сіл о. Ігор (с. Малехів), о. Петро (с. Брюховичі), о. Володимир (с. Зашків і с. Завадів), о. Іван (с. Візенберг), о. Михайло (с. Грибовичі).
Посвячення розпочалося із виголошення на дворі молитви при закритих дверях храму. Далі отець Михайло, тричі стукаючи у двері церковці, ввійшов до неї разом із вірянами. Після довершення освячення Престолу і самого храму святою водицею та миром розпочалася урочиста Свята літургія. Більшість учасників святковостей прийшли у вишиванках. Усі присутні від малого до старого – радісні та усміхнені.
Звертаючись у проповідному слові до вірян о. Михайло Ткачів, синкел Сокальсько-Жовківської єпархії, сказав: «Я радію, що слава Божа, після стількох років переслідувань нашої Церкви, проявляється у будові цієї святині. Волею Божого проведіння я прибув до Вашого села і радію, що бачу вас усіх у цьому храмі. Сьогодні Божа благодать прийшла у це село. Сподіваємося, що у спільній молитві будемо просити у Господа Бога миру, спокою в нашій Україні. Спільна молитва, яка лунатиме до Всевишнього зі стін новозбудованого та всіх інших українських храмів, допоможе нашій неньці-Україні стати єдиною, насправді незалежною, великою державою. Хочу побажати, щоби наші храми нагадували завжди батькам про велике завдання – виховання дітей і правдивого служіння Богові». Отець Михайло уділив усім парафіянам і гостям новоосвяченої святині благословіння. Гарно, мелодійно і велично звучав спів парафіяльного хору під керівництвом Назара Крочака. А могутнє «Многая літа!» під куполами нового храму засвідчило завершення його освячення. Нехай допоможе Господь Бог у новому храмі Успіння Пресвятої Богородиці кожному християнину прийти до спасіння!
Петро Климчук, депутат районної ради: «Село збільшилося на даний час і у громади виникла потреба в більшій церкві. Отож, вирішили зібрати певну суму, хто скільки міг, для будівництва нової. А старенька дерев’яна церква стояла колись в центрі села, в 27-му її перенесли на місце, біля якого стоїть сьогодні цей величавий храм».
Отець Володимир Крижанівський: «Шість років ми будували церкву за кошти громади, жертводавців. Благословення на закладання наріжного каменю вчинив сам владика Кир Михаїл Колтун, парох Сокальсько-Жовківський, у 2009 році, на Зелені свята. За роки жертовної праці і молитви будувався цей храм Успіння Пресвятої Богородиці. І сьогодні, при такій чисельній громаді, районній та місцевій владі, ми здійснюємо цей обряд освячення. Свята Літургія відправлятиметься у свята і в неділю. Окрім Збиранки, я ще служу парафіянам с. Гамульців, там є дерев’яна церковця. Шукаючи близькості з Богом та потреби святості, людина зводить Господній храм. Перебування у храмі перемінює людину. До того ж, храм є тим місцем, де людина віднаходить щастя».
Андрій Дропа, мешканець с. Збиранки: «Наша капличка збудована, так би мовити, ще нашими батьками у 22-му році, а перша відправа Служби Божої служилася вже у 27-му. Дана церковця тут не стояла. Вона була в центрі села. Колись була земля поляків і українців. Побудову здійснено було на польському грунті, і їхнє правління заборонило нам правити. Тому селяни змушені були перенести її сюди, на поле українських жителів, де вона знаходиться понині. Від часу війни вона була закрита аж до 1991 року. З проголошенням нашої незалежності та відкриттів церков, було відкрито і її. Першим правив тут о. Степан Деркач з Артасова. Далі — о. Михайло з Грибович».
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
