У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чиста зелена травичка і тисячі барвистих квітів, які радують серце своїм різноманіттям.
Тут кликали у дорогу перші в’юнкі стежини, які бігли від батьківського порогу в широкий світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів, прадідів, і вона дорожча за все на світі. Вона єдина, де ми відчуваємо себе вдома, затишно і привітно…
Для жителів сіл Мервичів та Візенберга таким місцем є їхні села. Тому й зібралися вони дружною родиною недільного осіннього дня біля сільського клубу, щоб відпочити від щоденних справ, поспілкуватися, отримати задоволення від концертної програми за участі гостей-артистів та посмакувати смачного кулішу й бограчу.
— 640 і 229 — це річниці маленьких батьківщин. Ці дати — нагода не тільки для свята, але й для вшанування трударів, які збагачують статок села своєю працею, матерів-героїнь, представників старшого покоління, мудрих наставників, тих, хто пройшов і війну, — такими словами розпочали фестини ведучі Віра Стечинська та Олена Оленич. — Життя наших сіл тісно пов’язане з життям кожної людини окремо, адже тут живуть працьовиті, талановиті люди.
Як і годиться, за християнським звичаєм фестини поблагословив священнослужитель о. Іван, настоятель храму архистратига Михаїла. Теплі слова вітань на адресу уродинників-трударів линули з уст першого заступника голови Жовківської РДА Любові Дунець, директорів шкіл Мервичів та Куликова Івана Олійника й Тараса Гнатюка, голови містечка Куликова Лілії Бови, представника депутата Львівської обласної ради Андрія Думи — Петра Білухи. Приємно порадували і гостей, і мешканців співочі номери у виконанні Аліни Арсентєвої, Вікторії Пелех, народного артиста України Степана Степана, вокального ансамблю з смт. Куликова «Коралі» (керівник Роман Свистун), “Лісапетного батальйону” с. Сулимова, гурту «Вишиванка» (м. Львів), тріо «Мареничі» тощо.
Розвагою для наймолодших стали ігри, стрибки на батутах, розіграші призів, конкурси, подарунки. А для дорослих працювала польова кухня, де вмілі господині та господарі пригощали усіх смачненькими кулішем та бограчем, стравою, яку нечасто зустрінеш на подібному святі. Усіх, хто мав бажання зробити світлини на пам’ять, чекала незвичайна фанзона.
Щиро вдячні жителі сіл за теплу родинну атмосферу, яка панувала впродовж усіх фестин, незважаючи на те, що погода була не вельми сприятливою. Одне слово, усе було організовано вміло та справно, завдячуючи художньому керівникові Народного дому містечка Куликова Андрію Рудику, депутату с. Візенберга Галині Касіянчук, господиням з куреня Костеєва — Рус-лані Козакевич, родині Сенчуків, Іванні Хомишин, Мар’яні Остапчак, Ярині Несторко, Жанні Павловій, Ірині Цюпці (директор НД смт. Куликова), Ларисі Хамхіль (депутат Куликівської селищної ради); з куреня Мервичів — Юлії Гараєцькій, Христині Беновській, Марії Рудик, Марії Савченко, Наталії Самотій та куреня Візенберга — Наталії Канюці, Галині Леус, Іванні Кокошко, Марії Белянич, Наталії Салівці, Любові Котів, Катерині Кокошко, Вікторії Процайло, Вікторії Леус.
Дні сіл пов’язують минуле, сьогодення та майбутнє. Історія кожного населеного пункту є часточкою історії нашої держави. А її люди творять щоденною тяжкою працею. Адже життя на селі щодня ставить перед ними багато непростих питань, які потребують вирішення. І щоденна праця, відданість та любов до рідної землі заслуговують на глибоку повагу. Звичайно, одне село не можна порівняти з другим, і рідне село не можна порівняти ні з яким іншим, бо воно єдине і неповторне. Його так само не вибирають, як і не вибирають собі матір чи батька. Хай вони не обов’язково найкрасивіші, небагаті, непоказні, може не кожному западуть в душу, але від цього вони є не менш любими і дорогими. Зі святом, рідні села!
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
