Головна Історія Активісти Народного дому з села Зашкова вирушили дорогою від Євгена до Степана

Активісти Народного дому з села Зашкова вирушили дорогою від Євгена до Степана

7
0

Від Євгена до Степана

Цими вихідними активісти Народного дому с. Зашкова вирушили дорогою від Євгена до Степана. Патріотичний маршрут обрали цільово, адже у 2018 р. відзначаємо 100-річчя утворення Української Народної Республіки та Західноукра-їнської народної республіки. Під час патріотичної культурно-
пізнавальної мандрівки зашківчани відвідали краєзнавчий музей «Бойківщина» Омеляна та Тетяни Антоновичів та Старий Угринів — батьківщину Степана Бандери.

Збагнути життя бойків ще століття тому у музеї напрочуд доступно — експозиція дуже цікава. Тут представлено побут та духовність бойків, природне та культурне багатство краю. Завдяки відомим меценатам української культури — Омеляна та Тетяни Антоновичів — цей музей має приміщення. Вражає велич відомих бойків, серед них: Блаженніший Мирослав Любачівський, Іван Франко, Іван Левинський…

Старий Угринів передусім вразив дорогою до музею Степана Бандери. Ще здалеку під колесами відчутно, що ця дорога недарма така рівненька, бо веде до Степана. Сам музейний комплекс теж величний: відбудована хата-садиба родини Бандерів, та збудовано нове приміщення у вигляді лотоса, в якому багато аспектно висвітлено життя та діяльність провідника ОУН та самого українського націоналістичного руху. Виявляється, Степан був доволі кволим хлопчиком невисокого зросту, мав хворе коліно. Але завжди вирізнявся наполегливістю та відповідальністю. Вже в часи навчання в гімназії займався репетиторством для слабших учнів, під час цих уроків також розповідав про ідею самостійної української держави, таким чином формував покоління прибічників. Але за такий вияв ідейності уже в 13 років Степан опинився на обліку в польській поліції. У ті часи дуже популярними були спортивно-руханкові організації «Пласт», «Сокіл», «Січ». Але потрапити до них було непросто, був чіткий відбір, і найважливіша вимога — здоров’я підлітка. Утім Степан таки зумів переконати провідників Пласту, що він буде гідним членом, і, незважаючи на стан здоров’я хлопця, його таки взяли. Уже за рік він очолив курінь Пласту, що було дуже почесно. Родина Бандерів була багатодітною — 7 дітей, Степан був найстаршим. Батько Андрій Бандера був священиком і військовим капеланом. До 14 жовтня в музеї експонували фотоапарат Степана Бандери, який в інший час зберігають у спеціальних фондах.

Зашківчанам було дуже важли-во побувати на цих землях. Активісти Народного дому вдячні Андрію Думі за спонсорську допомогу в транспортному забезпеченні культурно-пізнавальної поїздки.

У світі є 6 музеїв Степана Бандери, деякі з них неподалік — у Дублянах та Стрию, дуже хочеться відвідати також їх. Сподіваємось, поїздка була не тільки простором для культурного розвитку, а також можливістю перейнятися новими ідеями щодо розвитку та розбудови музею Євгена Коновальця, поліпшення самої дороги
до Євгена та формування культурно-патріотичного центру в Зашкові.

 

Олеся  ПАСТУЩАК