Головна Історія На Львівщині віднайдені могили, освячені хрести

На Львівщині віднайдені могили, освячені хрести

1
0

Днями на г. Червоний Камінь, що поблизу села Мервичі, у пам’ять про сотню солдат І Світової війни, які загинули під час прориву оборони армії Брусилова у червні 1915-го, внаслідок якого від російської окупації було звільнено Львів, відспівали панахиду. Вперше таке вшанування відбулося минулоріч, коли була досліджена історія цієї події, та активісти з Мервич встановили символічний хрест на місці могили полеглих, зруйнованої за радянської влади.

Пом’янути загиблих прибули парохи о. Юрій та о. Іван із сусідніх парафій — Мервич та Візенбергу, де було колись німецьке поселення, голова Куликівської селишної ради Лілія Бова, директор історико-меморіального музею Євгена Коновальця Ігор Сілецький, директор краєзнавчого музею історії Куликова Богдан Савчук,  мешканці  Мервичів, Візенбергу та Куликова. Також до вшанування вояків долучилась почесна варта військової частини, що у с. Мервичах.

Згідно з історичними матеріалами, які вдалося віднайти історику та журналісту Богдану Білану та  пароху церкви Івана Хрестителя о. Юрію, на сусідніх горах — Червоний Камінь і Білий Камінь — під час І Світової війни розташовувалися ворогуючі російські та австро-німецькі війська. Окупувавши Львів, росіяни пішли далі на Перемишль (зараз Польща), проте на цьому їхній наступ спинився, і вони змушені були відступати.

22 червня 1915 тут відбувся запеклий бій, у якому лінію оборони генерала Брусилова було прорвано — шлях до визволення Львова став відкритим.

Старі люди переповідали, що січ була настільки лютою, що крики солдат та стогони поранених чулися аж у сусідніх селах.

Пошуки в архівах допомогли віднайти  карту театру військових дій, яка чітко показує лінію фронту, що проходила поблизу с. Мервичів, а під датою 22 червня описано про бій на г. Червоний Камінь.

Після цих подій там облаштували братську могилу. За переказами, вона складалась із великих кам’яних брил, на яких були висічені хрест із розп’яттям та імена загиблих. Монумент під свою опіку взяли колоністи з Візенбергу.

Знайдені матеріали лише підтвердили усні розповіді про існування меморіалу на г. Червоний Камінь.

Ініціатори встановлення хреста загиблим воїнам у пошуках додаткових матеріалів розпитали старійшин села про зруйнований колись пам’ятник.

Василь та Богдан Білани згадують:

«На Червоному камені стояв монумент ще з І Світової війни. Там була насипана могила з хрестом. Хрест, очевидно, зруйнували совіти відразу, коли прийшли на наші землі. Сама могила ще залишалась. Вона обсипалась, коли тут створили кар’єр та почали вибирати пісок для будівництва «Сільгосптехніки» десь на початку 50-х років. Ми ще дітьми бігали туди і бачили кістки, черепи, пряжки ременів, залишки шкіряного взуття. Це все вивезли у невідомому напрямку, а, мож-ливо, і закопали десь неподалік».

Володимир Мороз додає:

«Могила була викладена кам’яними блоками, а на ній містилася табличка з іменами загиблих. Коли вона розсипалась, то блоки один із мешканців села забрав собі на хату. Але щастя в тому будинку не було — постійні сварки та бійки. Не мали доброї долі і діти того господаря».

Спогадами про могилу ділиться і Стефанія Беновська:

«Пам’ятаю, що ця могила була великих розмірів. Вона була насипана, а потім обкладена кам’яними блоками з написом імен загиблих. Їх було багато, напевне, більше сотні».

Про військові події, що відбувались на цій місцевості, пише і дослідник фортифікацій Микола Давидович у публікації «Австрійський форт №Х біля села Рясна Польська. Невідомий Львів»:

«На початку вересня 1914 року австрійська армія без бою залишила Львів, і в місто увійшло російське військо.

Навесні 1915 року розпочинається наступ німецьких і австрійських військ у Галичині. Щоб втримати столицю Галичини, ставка російського командування 19 червня видала наказ О. Брусілову та доручила йому оборону Львова на лінії його передмість, щоби провести евакуацію російської цивільної адміністрації. Наступні дні бої велися на дальніх підходах до міста, і врешті вночі 22
червня шостий  австро-угорський корпус Арца прорвав російську оборону під Львовом біля Дорн-фельда (с. Тернопілля, Миколаївський р-н) і Куликова (г. Червоний Камінь).

22 червня 1915 року о 7-й годині ранку два корпуси австро-угорської армії розпочали бої за околиці Львова».

Дослідник історії німецьких поселень Вернер Краус у своїй праці «Історія і культура німецьких поселень в Галичині 1781-1940» згадує про існування меморіалу:

«Поруч з Візенбергом (частина Мервич, де до Другої світової війни було німецьке поселення, — ред.) була гора, вкрита лугом, яку німецькою називали Stein-kopf. Тут відбувались бої під час Першої світової війни. Мешканці Wiesenberg дбали про поранених і ховали мертвих. Пізніше на місці боїв був побудований меморіал. Щороку мешканці села вшановували тут пам’ять полеглих».

Зараз історією могили та внесенням її у перелік меморіальних місць та туристичних маршрутів зацікавились у Львівській обласній державній адміністрації, товаристві «Меморіал» та історико-меморіальному музеї полковника Євгена Коновальця.

Допомогу у віднайденні матеріалів про меморіал також обіцяли надати у Представництві Німецької Народної спілки з догляду за військовими похованнями.

Василина БІЛАН.