(Закінчення. Початок у № 11 за 19 березня 2015 року).
Завдячуючи спільним «старанням» Уряду й Нацбанку, які нарешті побачили захмарне подорожчання іноземної валюти — долар сягнув позначки 40 гривень — і взялися впливати на монетарну політику, гривню таки трохи врятували. А чи знизились після цього ціни, які так стрімко зростали з кожним завезенням товару? Чи хтось впливає на цінову політику?
Моніторинг цін на основні продукти харчування ми провели в одному із супермаркетів Жовкви. Найдешевшу олію станом на 13.03. 2015 р. можна було купити за 29 грн. торгової марки «Кухарочка», щоправда, 0,87 л., а популярну літрову пляшку «Чумак» — за 39 грн. (В інших магазинах можна знайти цей товар дешевше — 33-35 грн.). Серед представленого асортименту вагових макаронів жінка набрала «Витушки» за найменшою ціною 12,6 грн., бо інші уже коштували 15 грн. Проте їй так і не вдалося трішки зекономити, бо прибігла касир і зауважила, що це стара ціна, а в комп’ютер уже закладена нова. Через таке непорозуміння покупець узагалі відмовилася купувати макарон. Фасовані макаронні вироби ще значно дорожчі — 13,5 грн. за 0,5 кг.
Найдешевший рис коштує 28,74 грн., а фасований «Кухарочка» — 32,5, «Хуторок» — 43 грн. за кілограм. Гречка вагова — 20,79 грн., а фасована — 25,54 грн. Найдешевше борошно торгової марки «Кухарочка» вартує 20,34 за фасований 2-кілограмовий пакет, а такої ж ваги «Богумила» — уже 30 грн., а місяць тому можна було купити за 19 грн. Ось і реальний приклад, чому люди наперед скуповували продукти. Порівняно з наведеними цінами, дешева і доступна сіль – 2,5 грн. за 1 кг. Щоправда, з переліку основних продуктів після суттєвого цінового стрибка подешевшав цукор — 14 грн. за кг., місяць тому коштував 9-11 грн. А на хвилі ажіотажу ціна становила уже 18 грн.
На фрукти узагалі космічні ціни: кілограм лимонів коштує 53 гривні, бананів – 42, мандаринів — 38, хурми – 80, гранату – 75-84 грн. Дешевші яблука, їх можна купити за 12-15 грн. Чи можна з такими цінами поповнити організм вітамінами? Шокують цінники і на сухофрукти — кілограм кураги — 150 грн, родзинок — 70 грн., чорносливу — 125 грн. Кусаються ціни на рибну і м’ясну продукцію. Ось і подбайте про збалансоване раціональне харчування, на яке і цілої зарплати не вистачить. А тепер у сімейному бюджеті вагомою статтею витрат стане оплата комунальних послуг. Це, якщо пощастить не захворіти, щоб не йти в аптеку й в лікарню. Бо тоді ви вже взагалі приречені на жебрацтво.
«Нині покупці дуже уважно придивляються до цін, рахують кожну гривню, шукають, де можна купити дешевше, — розповідає продавець магазину «Продукти» Оксана. — Ніхто не зауважив, що збільшили зарплату, а навпаки усі скаржаться, що урізали. Після часткової стабілізації гривні ціни не зменшились. Щоправда, постачальники чаю пообіцяли переглянути вартість свого товару. Бо хто купуватиме чай «Ахмат» стограмову пачку за 50 грн. чи двістіграмову — за 98 грн.? Люди шукають дешевші сорти інших торгових марок».
На реалії цінової політики на ринку підприємець Іван зауважив, що роздрібний бізнес — заручник гуртового, який диктує ціну. «Ми ставимо націнку 5-20 відсотків у залежності від виду товару. На дрібний, наприклад, перець чорний, приправи — 20, а на олію — 5-10 відсотків. Монополісти ринку диктують свою цінову політику, а Антимонопольний комітет не впливає».
На рівні району не ведеться моніторинг цін, і важелів впливу на цінову політику в районної влади немає.
15 березня Україна нарешті отримала перші 5 мільярдів за новою програмою співпраці з МВФ. Але дива не сталося. Замість обіцяної стабілізації, курс долара, який тримався на позначці приблизно 21,7 гривні, знову поповз угору. Виріс курс і на готівковому ринку. Ціна долара практично вирівнялася у банку і на чорному ринку — 26,5-27 грн. Іноземна валюта доступна уже в банківських касах. Проте знову вигідніше її купити у міняйл, бо там не треба сплачувати 2 % у Пенсійний фонд і «світитися» із паспортом. А на чорному ринку — усе тихо і скрито, ніхто «не бачить» валютних операцій. Транш від МВФ не призвів до зміцнення гривні через масштабні валютні спекуляції на ринку. Хаос на валютному ринку породжує безконтрольність цінової політики. А, може, така ситуація декому навіть дуже вже вигідна?
Коли ж матеріал був запланований у номер газети, ми вирішили ще раз провести моніторинг цін на основні продукти харчування. На думку експертів, цінове цунамі, спричинене ситуацією на валютному ринку, ще більше посилили спекулянти і торгівельні мережі.
Однозначно, що ажіотажу у магазинах немає на жодний вид продукції. Усі полиці заповнені асортиментом товарів. Проте і цінники не змінились. Єдиним приємним здивуванням для покупців став дешевший цукор-пісок. Після захмарного подорожчання, ціна на нього знизилась до 12,7 грн. за кілограм, мішок на ринку можна купити ще дешевше. Тому ті, хто піддався ажіотажному попиту, тепер, на жаль, рахують, скільки переплатили. Ну, хоч щось обіцяє українцям солодке життя… Більше позитивних тенденцій на продовольчому ринку не зауважили. Хоч Аграрний фонд прозвітував про стабілізацію цін на цукор і борошно за рахунок державних інтервенцій, проте фасоване борошно поки що не подешевшало, хіба що треба шукати вагове. Та й вартість хліба і хлібобулочних виробів не зменшується.
За час підготовки матеріалу деякі ціни стали ще більш невловимими. Якщо кілограм кураги коштував 150 грн., то тепер — 226. Від здивування комбінації цифр сушених абрикосів «Джамбо» запитала у працівника супермаркету «Рукавичка» про особливість походження і цінність такого продукту. Цінової ситуації він не зміг пояснити, лише зауважив, що продукцію їм постачає торгова мережа «Львівхолод». Зі 70 до 102 гривень за кілограм подорожчали і родзинки. Сухофрукти, звісно, не належать до товарів першої необхідності, але їх рекомендують медики для покращення імунітету.
Цінову політику відстежуватимемо на ринку і надалі. Може, корекція цін найбільш соціально значущих харчів таки буде. Уряд уже «зауважив» проблему і працює у пошуках шляхів виходу зі ситуації цінових шоків та убезпечення від спекуляцій на ринку.
А поки що пересічним покупцям доводиться звикати до нових дорогих покупок та ганити владу, почасти й вголос, бо куди вже затягувати паска?
Уляна ЛАЩІВСЬКА.
