Військовий конфлікт на сході України, попри успішні операції зі звільнення міст та сіл Луганської і Донецької областей українськими силовиками, далеко не вичерпаний. Сепаратисти і надалі чинять шалений спротив, тепер уже в обласних центрах, застосовуючи важку і далекобійну зброю. На жаль, не обходиться без жертв як серед мирного, так і з боку військовиків Збройних
Сил України, що беруть участь в АТО.
Наші погляди сьогодні спрямовані до Жовківського райвійськомату. Тут, як ніде інде, знають про ситуації на східних рубежах країни про становище на передовій, про те, де перебувають наші земляки, задіяні в АТО. Звісно, не про все, зважаючи на військову таємницю, можуть говорити.
Наша розмова з військовим комісаром району, підполковником Андрієм Кузьмичевим. Він люб’язно погодився відповісти на запитання, оминаючи ті аспекти, які розголошувати не можна.
— Андрію Володимировичу, розкажіть про стан мобілізаційних справ у відомстві, яке очолюєте?
— У нас було дві черги мобілізаційного розгортання. Зараз хлопців не призиваємо, готуємось до третьої черги. Призовники відібрані, документи оформлені, чекаємо третього призову. Коли надійде команда – ми не знаємо.
До тих, кого викликаємо, належать громадяни віком 18-25 років, а також ті, хто пройшов військову службу і перебуває у запасі. До слова, мобілізаційний вік підняли до 60 років. Тож маємо додаткову роботу, адже інформація, яка у нас є, вже застаріла, мусимо по-новому ставити на облік громадян, які вже були з нього зняті. Думаю, це зроблено для того, аби дати можливість захищати країну тим добровольцям, які були обмежені віком.
— Скільки жовківчан перебуває на службі, у які війська їх призивають? У якому статусі солдати строкової служби?
— Наші земляки задіяні в усіх родах військ: це і високомобільні (колишні десантні), і мотострілкові, й авіація, й інші, окрім морфлоту.
У даний час на службі у Збройних Силах України перебуває більше 300 жовківчан, мешканців усіх місцевих рад району. З ними тримаємо зв’язок, при потребі вирішуємо їхні проблеми. Служать вони в різних точках країни, зокрема і на Сході. Серед них — солдати з Яворівського полігону. Потреби у військовиків різні. Скажімо, позавчора відправили адресно три бронежилети.
Щодо строковиків, то весняної демобілізації не було. Це, зрозуміло, пов’язано зі ситуацією в країні.
— Чи можна через військкомат передати посилку тим, хто служить?
— Якщо хтось забажає допомогти чимось мобілізованим, звісно, можна звернутися до нас: спробуємо допомогти.
— Чи зберігається зарплата за тими, кого мобілізували?
— У разі мобілізації, за тим, хто працював, зберігається середньомісячна зарплата: керівник зобов’язаний її нараховувати, незалежно від форм власності підприємства. Також, військовослужбовцям виплачується військове забезпечення (нарахування ідуть на пластикову картку). Учасникам АТО — додаткове фінансове заохочення на місці. Після демобілізації, на підставі довідки про проходження служби, керівник виставлятиме рахунок військовому комісаріату, який компенсує витрати підприємства.
— Який моральний дух у призовників? Чи усвідомлюють вони покладені на них високі відповідальність та сподівання?
— 30 відсотків – такі, що хочуть іти служити, більшість – вважають, що мають прийти на призивний пункт, одержавши повістку, і дуже малий відсоток таких, що шукають причини, аби ухилитися від служби (щоправда, з них більшість таких, що мають справді вагомі підстави, аби не служити).
Чи були спроби відкупитися від армії? Ні, прямих не було, а от на кшталт: відпустіть там когось – ми віддячимось, було. Звісно, таким ми даємо чітко зрозуміти, що служба , особливо в сьогоднішніх умовах – не привід для торгів. Це, щонайменше, жорстоко і підло, насамперед у ставленні до тих, хто на передовій. Придатний призовник до служби чи ні – вирішує медична комісія на чолі з першим заступником головного лікаря Жовківської ЦРЛ Віктором Чикалюком. Перш ніж буде зроблено висновок, він мусить бути підтверджений консиліумом.
Загалом, кожен, думаю, знає, що служба – це священний обов’язок кожного військовозобов’язаного, за першим покликом він мусить стати на захист своєї країни. Цей час настав. Ми віримо, що наші земляки з честю справляться з покладеними на них обов’язками, дадуть гідну відсіч зазіханням на цілісність та незалежність української держави.
Спілкувались
Євген ВЕГЕРА
і Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ.
P.S. На жаль, трагічна звістка не оминула і нашого району. В АТО загинув мешканець Гряди Володимир Попович, військовик 24-ї бригади, яка дислокувалася в Яворові. Він 1985 року народження, неодружений, проживав із батьком і сестрою. Ймовірно, загинув 11 липня біля Зеленопілля Луганської області, під час обстрілу системою «Град» сепаратистами.
Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким загиблого Героя.
