Головна Цікаво Ой, ти наша колядо, розколядо

Ой, ти наша колядо, розколядо

381
0

Ой ішла колядка вулицями мого міста, у стрічках сріблястих, у світлому намисті… 

Різдвяні свята — це пора, коли оновлюються наші душі, частіше починає битись серце, і кожен усвідомлює, що часу обмаль. А так багато треба встигнути! Плекаючи в собі любов Ісуса, співаючи за столом колядки, згадуючи свій рід, ми неодмінно стаємо на йоту кращими, добрішими, а найбільше — вдячними Господу.

Уже стало доброю традицією парафіян храму Пресвятого Ісусового Серця м. Жовкви (ігумен о. Володимир) проводжати новорічно-різдвяні свята своєрідною «розколядою».

«Свято Коляди — вічне. Воно приходить до нас щороку, аби показати, що ми — родина, об’єднана дідівськими традиціями», — так символічно, пафосно розпочали ведучі дійство.

На мить центральна частина храму перетворилася на затишну світлицю, де вівся цікавий діалог сучасного життя родини. Цього вечора глядацька аудиторія змогла не лише «возвеличитися», але й поглянути в очі сьогоденню.

Парафіяльна спільнота «Мокадо» (художній керівник Галина Шиделко) представила виставу «Жити для інших», в якій відобразили дійсно реалії сьогодення. В час інтернету та найрізноманітних гаджетів ми забуваємо про головне, про Бога. Адже без Нього в нас нічого би не було. На щастя, родина, про яку йшлося, вчасно збагнула, яке місце в житті належить відвести Всевишньому…

Неймовірний музичний передзвін голосів, який вилився у колядки, виконаний парафіяльними хорами «Ангельський спів» (керівник Руслана Хомин-Клепач), «Джерело» (Надія Сторожук), «Благовість» (Тарас Зінчук), дитячим  хором із оркестром (Ірина Нестерович), дуетом у складі Анісії Лагоцької та Юлії Капітан, вокальним ансамблем Жовківського РНД (Христина Перегон), змусив присутніх слухати, затамувавши подих.

Час невпинно біжить вперед, і від колядки залишається лише тиха мелодія, яка карбується в нашій пам’яті і вичікує свого звучання наступного року. Молодій спільноті разом з о. Михайлом Лехновським удалось організувати справжнє свято для парафіян. Свято, після якого розумієш, як мало ми ще знаємо, і як багато нам треба осягнути.

Отож, хай різдвяне диво нас гуртує, посилає з неба Божу благодать, щоб перебувати в різдвяно-святковому настрої та пронести його через увесь рік аж до наступної «розколяди».

Зоряна ГУМНИЦЬКА