У нинішній нестабільний і непевний час християни моляться за мир у державі, спокій і злагоду у родинах, здоров’я рідних і близьких. Особливо звертаються за заступництвом до Пресвятої Богородиці, яка виявляла свою милість до України. Споконвіку у нас шанували ікони Небесної Цариці, яких нараховується близько 300. А Богоматір дарувала чудесну опіку, приймала під свій Материнський омофор.
З давніх-давен відома своїми чудодійними діяннями Гошівська ікона Пресвятої Богородиці. Тому саме у День Матері ми вирішили поклонитися цій великій святині, яка випромінює позитивну енергетику, перед силою якої відступають важкі думки, негаразди і тривоги.
Село Гошів розташоване над річкою Свічою, неподалік міста Болехова Івано-Франківської області. Над цим селом возноситься висока скеля, а на її вершині знаходиться величавий храм. Сюди із щирими молитвами і проханнями безперервно приходять люди, щоб випросити заступництва Божої Матері перед Гошівською чудоворною іконою Пресвятої Богородиці. Ця ікона з найдавніших часів була славною на всю Галичину. Адже Гошів звали «сонцем Підгір’я». Тисячі людей щорічно йшли на прощу на Ясну Гору до Гошева, щоб поклонитися і помолитися до Богоматері в Гошівській чудотворній іконі та випрошували собі потрібних ласк і благодатей.
А історія ікони Гошівської Божої Матері така. У селі Хороброві на Тернопільщині проживала побожна родина хорунжого Андрія Шугая. Вона мала гарну ікону Богородиці, дуже подібну до ікони, яка сьогодні знаходиться в Ченстохові (Польща). Якось під час пожежі, яка знищила будинок, уціліла лише одна стіна, на якій висіла ця ікона. Вогонь не зачепив її. З того часу родина Шугаїв дуже шанувала цю ікону Богоматері, бо цей випадок уселив віру в чудотворність образа.
У першій половині ХVIII ст. в Україні були неспокійні часи через часті турецькі і татарські набіги. Щоб захоронити своїх доньок перед небезпечною навалою, Шугай завіз їх до Дунаєва на Перемишлянщині до знайомих Гошовських, щоб там перебули лихоліття. Від’їжджаючи додому, доньки забули взяти ікону, яку вони так почитали. Сам Шугай відгукнувся на просьбу Гошовського і подарував йому цінну реліквію.
У 1736 р. ця ікона прославилася, заблистівши серед дня великим сяйвом. Усі бачили її у надземній ясності. Коли це сяйво згасло, на іконі, на обличчі Пречистої залишилася наче роса, а з очей спливали сльози. Після того випадку Гошовський боявся тримати у себе в хаті цю чудесну ікону і передав її у церкву для поклоніння вірян.
Нині численні прочани навіть з найдальших сторін припадають з молитвами перед Гошівською іконою Божої Матері з великою вірою і надією на поміч у всяких недугах і потребах. Численні записки в монастирському літописі, стверджені присягою, є найкращим свідченням щедрості і чудотворної помочі тим, що просили потіхи і порятунку в Матері Божої у Гошівській чудотворній іконі.
Подаємо розповідь жінки з Червонограда пані Марії, якій допомогла одужати Гошівська ікона Богородиці:
— Я мала проблему з коліном. Через травму колінного суглобу вже не могла ходити. Пройшла обстеження у лікарні, здала аналізи і на вівторок мені призначили операцію. Але стовідсоткового одужання медики не гарантували, та й тривалу реабілітацію потрібно було пройти. А без хірургічного втручання, за словами лікарів, не обійтись. У неділю перед операцією ми з чоловіком поїхали у Гошівський монастир. Я щиро молилася біля ікони Богородиці і благала Її опіки. Повернувшись додому, мені було спокійно і легко. Уночі приснився сон, що до мене підходить жінка у білому одязі і сильно вдаряє мене у коліно. Зранку, прокинувшись, болі не відчула. Сталося чудо, я знову почала ходила без перешкод.
Після чудесного зцілення я у першу неділю місяця їду у Гошів, щоб подякувати Матінці Божій за допомогу й опіку. Розповіла священику про своє одужання, він просив написати про це і підтвердити знімками, що дійсно була проблема зі здоров’ям.
Знайдімо час у рутині щоденного життя, приділімо більше уваги духовному, вшановуймо ікони, якими славиться наша земля, подякуймо Пресвятій Богородиці за усі ласки й любов до нас!
…Часом марнота марнот заплутує так, що вкрай потребуєш духовного опертя. У його пошуках, здається, не вистачає однієї складової, своєрідного пазла, без якого картина буття неповна. Якщо вам це знайомо, обов’язково їдьте у святі місця, поклоніться іконам і щиро благайте. А Господь Бог і Пресвята Богородиця вислухають ваші молитви.
Як зручно добратися у Гошів: щоденно курсує маршрутка “Сокаль – Калуш», яка проїжджає біля самого монастиря. У Сопошин вона прибуває зранку, приблизно о 9 год. 40 хв. Без пересадок можна доїхати у Гошів, і таким же рейсом повернутися назад.
Уляна Головенько.
