Монастир Сестер Святого Йосифа де Сен-Марк у селі Павшино розташований за 5 кілометрів від Мукачевого. Там мешкають сестри, які опікуються престарілими людьми, дітьми, молоддю. У монастирі п’ятеро сестер з Індії, четверо – з України, одна – зі Словаччини. Уже десятий рік сюди, до сестри Ліджі, приїжджають хворі та немічні на молитву і за допомогою. Щодня черниця приймає сотні людей, нікому не відмовляє, бо й сама знає, що таке бути смертельно хворою.
Її життя повне парадоксів. Вона народилася в індійській багатодітній (дев’ятеро дітей) сім’ї католиків, тоді як в Індії домінує індуїзм. Уперше з місіонерською місією сестра Ліджі Пайяпілі приїхала в Україну у 2000 році, щоб розбудовувати монашу спільноту свого згромадження, не знаючи української мови, вперше виїжджаючи за кордон. У Києві побачила абсолютно чужий народ зі звичками, які їй, як індійці, було важко прийняти. Сестрі дуже нелегко давалася українська мова. Під час навчання в університеті монахиня сильно захворіла. Хвороба все прогресувала. Вона поїхала додому, в Індію, щоб померти на батьківщині.
В Індії лікарі встановили точний діагноз, але надії на виздоровлення не давали. Коли сестра лежала напівжива і багато молилася, то почула голос Божий. Господь говорив, що хоче бачити її в Україні. Тоді вона попросила: «Якщо Ти, Господи, хочеш, то зціли мене, і я повернусь в Україну». З того часу їй покращало, вона стала на ноги, почала самостійно ходити. В Індії відчула, що через неї Бог зцілює людей. Один тяжко хворий чоловік просив її, щоб вона молилась за нього, щоб він помер, бо дуже мучився. А вона просто помолилася за нього. У неділю чоловік прийшов на Службу здоровим. З того часу почалася нова історія в житті монахині.
Десять років тому сестра Ліджі повернулась в Україну – цього разу на Закарпаття. Люди приїжджають до неї за допомогою. А щодо свого дару зцілювати, то сестра каже: «Я просто стою перед Богом і молюся, прошу Господа благословити. Це моя місія!». Головне, на чому вона акцентує, що перед тим, як їхати у Павшино, потрібно приступити до Святих тайн причастя, перебувати у стані ласки, без тяжкого гріха. Є свідчення, що через молитву індійської монахині люди отримали зцілення від багатьох хвороб. Записуються попередньо максимум 150 хворих. Щодня сестра Ліджі приймає 200-250 людей.
У монастирській каплиці люди очікують своєї черги, спільно молячись разом з іншими сестрами. До сестри Ліджі підходять по одному або парами, кожен розповідає про свої проблеми. Монахиня кладе руку на голову і починає молитися. Комусь радить приїхати ще один або два рази, а декому вистачить і одного відвідання. Люди подають записки з проханням молитися за них та їх родини. Плати за прийом сестра не бере, бо хоче допомогти щиро. Можна пожертвувати на монастир, допомогти одиноким престарілим, якими тут опікуються сестри. З п’ятниці до неділі сестра Ліджі не приймає, бо постійно разом зі сестрами проводить реколекції в інших областях.
У вівторок і четвер кожного тижня зі Львова виїжджає автобус у Павшино. Люди заздалегідь записуються, щоб потрапити на молитву до сестри Ліджі. Бажаючі можуть звернутися до координатора пані Алли за номером телефону 0975860019. Вартість поїздки – 150 грн.
Марія Яремко.
