Головна Економіка Всихання соснових насаджень — екологічне лихо Жовківщини

Всихання соснових насаджень — екологічне лихо Жовківщини

204
0

Всихання соснових насаджень — екологічне лихо, яке впродовж останніх кілька років стрімко поширюється нашими теренами і набуває масового характеру. Це завдає значної екологічної та економічної шкоди сосновим лісам. Абсолютно здорове дерево може цілковито всохнути за два тижні.

На жаль, подальші прогнози науковців викликають ще більше занепокоєння — популяції верхівкового короїда нарощуються, спалах його масового розмноження набирає потужності, соснові ліси будуть сохнути прискореними темпами.

Уже неминучими є величезні втрати вкритих лісом площ  і масштабні економічні збитки лісогосподарським підприємствам. Для запобігання їхньому розмноженню необхідно невідкладно застосовувати комплекс заходів боротьби. Ця гостра проблема вимагає фахових дій спеціалізованого лісозахисного підприємства і лісівників та постійного наукового супроводу.

У вересні минулого року на базі ДП «Рава-Руський лісгосп» відбувся перший в Україні міжнародний семінар за участі лісівників із Генеральної дирекції лісів Польщі, Регіональної дирекції лісів у Любліні, з надлісництва Томашів, науковців Інституту досліджень лісівництва (Варшава) та служби захисту лісу з Радома на чолі із начальником відділу охорони лісу Генеральної дирекції лісів Польщі Альдоною Берлінською. Вона вразила присутніх ступенем моніторингу і діагностики хвороб лісових насаджень, які у Польщі виведено на національний рівень, — тут є 9 спілок охорони лісу, де працюють 402 особи, які займаються тим, що постійно моніторять ситуацію в країні, так само, як і служби лісництв та надлісництв та спеціалісти з охорони лісу.

Поляки зробили інвентаризацію всіх ослаблених деревостанів. Одразу після моніторингу розпочинають рубання дерев, уражених верхівковим короїдом. Дерева зрубують і одразу вивозять із лісу, а порубкові залишки переважно спалюють.

Кожне надлісництво має погоджений Міністерством навколишнього середовища план упорядкування лісу, де покроково написано, що має робити лісничий чи надлісничий у найближчі 10 років. Згідно з цим планом, лісівник обов’язково мусить заліснювати зруби і має обмеження, скільки кубометрів стиглого лісу впродовж року дозволено вирубати.

Проте йому не потрібно багато часу для того, щоб вирішити проблему, коли на території відбувається таке всихання, як побачили учасники семінару у Рава-Руському лісгоспі. Процедура є такою: надліс-ництва тісно співпрацюють із зак-ладами охорони лісу, отож, якщо з’являються уражені насадження, то надлісничий чи лісничий інформує колег з охорони лісу, які приїжджають, здійснюють обстеження, дають дозвіл і рекомендації, що забирати, а що ні. «Намагаємося йти попереду шкідника, а не за ним, — зауважують польські колеги. — З метою охорони насадження, яке росте поруч, маленьку уражену ділянку краще забрати, тому що з’являться спочатку первинні шкідники, а потім вторинні».

Українським лісівникам перешкоджають бюрократичні перепони, брак коштів, обладнання і підтрим-ки, щоб здійснювати моніторинг, профілактику, діагностику насаджень. І додають, що катастрофі потрібно запобігти, щоб не допустити подальшого розмноження шкідників, а для цього треба оперативно вживати відповідних заходів.

У ДП «Рава-Руський лісгосп» у 2015 році було уражено шкідниками 99 га, масою 1430 м3, у 2016 році  — 348,4 га, масою 9010 м3, а вже  за 9 місяців 2017 року уражено шкідниками 986,2 га, масою 21399 м3. Цифри говорять самі за себе і вимагають невідкладних дій.

Тарас Невгамовний.