«Сильніше за баранку тримайся, водій» – прийшли мені на пам’ять слова відомої пісні про водіїв. Так, саме сильніше, бо треба мати неабияку професійну досконалість, відвагу, простуючи засніженими вулицями Потелича. А доріг цих, справді, в Потеличі багато, бо складається воно із шістнадцяти присілків, які розташовані далеко один від одного. І дороги ці важкі, бо вкриті льодом, засипані снігом, не завжди розчищені (нікому про це дбати). Але нам, учням Потелицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, це не завада. Як добре, що маємо «Школярика»! Тож пропускати заняття в школі у цей зимовий час нам не треба, бо є у нас висококваліфікований водій, майстер своєї справи, порядна людина — Андрій Лосянович. Хто б, як не він, вже протягом одинадцяти років, за будь-яких погодніх умов, щоранку поспішає готувати автобус і долати десятки кілометрів до віддалених присілків, щоб діти вчасно прибули на уроки. Нам дивно, як безмежно відданий Андрій Степанович своїй професії, як любить свою роботу, бо автобус завжди готовий у дорогу і ми, учні, не відчуваємо навіть, коли він ремонтується, якщо зламався, хоча такі ж «Школярики», отримані одночасно з нашим, вже більше часу простоюють, аніж виїжджають на трасу. На спідометрі автобуса 174765 км, і маршрути наших екскурсій перевалили за сотню, бо наш «Школярик», як і його водій, завжди в строю.
Учні та вчителі, дирекція Потелицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, батьки вдячні водієві «Школярика» за його сумлінну працю. Зичимо Андрію Степановичу міцного здоров’я, не-вичерпної енергії, зеленого світла та безпечних доріг.
Іванна Кохан,
учениця 10-го класу,
член гуртка «Юний журналіст».
