Головна Інтерв'ю Щастя дитини – жити в родині

Щастя дитини – жити в родині

633
0

Щороку, напочатку літа, ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже, саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. А тому закликаємо всіх сьогодні та кожного наступного дня зігрівати теплом і любовю кожне дитяче серце.

Усі ми родом з дитинства. Перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казочки на ніч, про батькові жарти і сімейні свята… Ці спомини супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші 5-7 років життя, і від того, яким він буде, багато в чому залежить майбутнє. І важко уявити, що відчуває дитина, від якої відмовляються батьки, або ж, якщо татусів і матусів позбавляють батьківських прав Коли майже безпорадна істота залашається наодинці з жорстоким навколишнім світом,  у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це уособлює сімя, якої у крихітки тепер не існує. Тому є організації, які перевіряють умови утримання, виховання, навчання дітей, клопочуть про захист їхніх прав, при необхідності розшукують батьків.

Напередодні свята Дня захисту дітей розмовляю з начальником служби у справах дітей Жовківської РДА Вірою Павлівною ПАВЛОВОЮ, яка розповідає про особливості своєї такої нелегкої, але благородної праці.

Розкажіть, будь ласка, чим саме займається служба у справах дітей?

Ми стоїмо на захисті прав та законних інтересів дітей. Не тільки дітейсиріт, позбавлених батьківського піклування, а й усіх дітей від народження до 18 років. Ми піклуємося про всіх дітей нашого району, яких у нас 25141.

А яка специфіка Вашої роботи?

  • Це профілактика перш за все соціального сирітства, тобто, коли діти стають сиротами при живих батьках, коли, не дай Боже, доводиться їх вилучати з біологічних родин, аби запобігати правопорушенням дітей, скоєння ними злочинів. Також ми займаємось питаннями опіки, піклування, усиновлення, створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, питаннями недопущення несанкціонованого продажу житла малолітніх та неповнолітніх дітей, навіть, якщо воно їм належить не за правом власності, а за правом користування. Тобто, якщо батьки, маючи неповнолітніх дітей, вирішили продати житло, то вони мають звернутися до райдержадміністрації як до органу опіки, і ми розглядаємо документи, а тоді або надаємо пропозиції голові щодо дозволу на продаж чи дарування, або відмовляємо, якщо порушуються права дітей.

 Віро Павлівно, скажіть, будь ласка, як іде виконання державних програм  у районі?

Виконуючи програми, де чітко прописано, що кожна дитина має бути забезпечена родиною, ми стараємось це виконати в міру нашої компетентності. Тому вилучання дітей з біологічних неблагополучних сімей відбувається у крайньому випадку. У разі, якщо вилучається дитина, то ми повинні забезпечити її родиною, чи то опікою, чи влаштувати у прийомну сімю. Пріоритетна форма влаштуванняце, звичайно, усиновлення. Також у нас на території району функціонує 2 дитячих будинки сімейного типу (ДБСТ), в яких виховується 16 дітей. Це  – у с. Потеличі, в якому виховується 8 дітейсиріт та  м. Дубляни, в якому виховується 8 дітейсиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. Є 8 прийомних сімей, в яких виховується 12 дітейсиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, і одна дитина із числа дітей-сиріт. Сім’ї гарні, дітки забезпечені, тому ми працюємо над тим, щоб і надалі розвивалися такі форми влаштування. Ще ми подали пропозиції щодо створення у районі центру «Матері і дитини». Такий центр покращив би наші добрі наміри щодо захисту прав дітей в загальному.

У чому особливість діяльності Вашої служби?

Наша робота дуже важка, потребує вона і душевних затрат, і  взаємодії з іншими структурами, органами виконавчої влади. Тут і міліція, кримінальна міліція у справах дітей, і центр соціальних служб, соціальні працівники, і шкільні заклади, де навчаються ці діти, і сільські та селищні ради, і медичні працівники.

У районі є 66 дітей, які опинилися в тяжких життєвих обставинах, з якими необхідна постійна робота. Деяким треба показувати навіть такі елементарні речі, як прибирання чи прання, бо є сімї, в яких поколіннями такого не робили, і відповідно, дітей цьому ніхто не вчить.  Є такі «мамочки  та «татусі», на яких діють тільки крайні заходи впливу, зокрема притягнення до відповідальності.  Багато батьків, які зловживають спиртними напоями, то ми не маємо права примусово відправити їх на лікування, можемо тільки просити. Також при РДА є комісія з питань захисту прав дитини, де розглядаються всі питання, що стосуються захисту прав конкретної дитини. Коло наших питань дуже широке, і тільки в співпраці ми можемо досягти  результатуне вилучати дітей, а зберегти біологічну родину.

Яку роботу проводить служба з дітьми, які проживають у сімях зі своїми рідними батьками?

Служба проводить попередню профілактичну роботу, здійснює спільно з міліцією, центром соціальних служб для сімї, дітей і молоді, відділом освіти рейди «Діти вулиці», «Підліток», «Нічне місто, село», та рейдивідвідування кризових сімей. Основною метою рейдів є контроль за додержанням у громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей, попередження продажу неповнолітнім алкоголю і тютюнових виробів, злочинності, бездоглядності, безпритульності. Проводимо перевірку в школах району щодо стану виховної роботи та ефективності заходів з питань попередження правопорушень серед учнів.

Скажіть, які, на Ваш погляд, ідеальні батьки?

Добрі батькице ті, які, перш за все, люблять своїх дітей, вони живуть їхніми інтересами, жертвуючи іноді своїми. Такі батьки ніколи не допустять фізичного чи психологічного насилля. Вони будуть робити все для того, щоб їхня дитина почувалася краще. На жаль, ті сімї, з якими ми працюємо, не вважають, що вони не люблять своїх дітей, і впевнені, що вони живуть нормально. І коли заходиш, а вони кажуть «Що у нас не так?», то ти розумієш, що необхідно коректно пояснити, що ж саме не так. Ми намагаємося розмови вести не в присутності дітей, бо вони це сприймають дуже важко. Тому хочеться побажати, щоб батьки поверталися обличчям до своїх дітей. Щоб у нас в районі зменшувалася кількість дітей, які при живих батьках насправді є сиротами, бо це дуже страшно. Діти повинні рости щасливими і розвиватися гармонійно. Адже в цьому зацікавлені всі ми. Значить, і вирішувати проблеми, які заважають дитячому щастю, нам треба всім разомі владі, і суспільству.

Підсумовуючи наше інтервю, можливо Ви хотіли б до когось звернутися?

Так,  користуючись нагодою, я хочу звернутися до всіх батьків: даруйте своїм дітям любов, більше спілкуйтеся з ними, приділяйте їм увагу, ніколи не залишайтеся осторонь їхніх проблем. Ті люди, які не змогли пізнати радість батьківства, можуть усиновити дитину або взяти її під опіку, піклування, стати прийомними батьками або батькамивихователями. Памятайте, що щастя дитинижити в родині.

Дякую за бесіду.

Зоряна ГУМНИЦЬКА.

На світлині: відвідування сімї Ярош у м. Дубляни напередодні світлого празника Воскресіння Господнього.