Головна Історія Обливаний… вівторок?

Обливаний… вівторок?

574
0

Світлий понеділок — день, що наступає після Христового Воскресіння, — свято особливе насамперед для молоді. Його, як відомо, по-іншому ще називають "обливаним" понеділком.

У цей день за звичаєм, якому вже чимало літ, прийнято обливатися водою. Своєрідний ритуал очищення набирає сьогодні значимого, почасти культового, а місцями — величавого мистецького дійства. Як скажімо, минулого понеділка у Львові, на площі Ринок. Захід перетворився у масове поливання всеможливими засобами. Весело, зворушливо, у неповторному водному танці закружляли, закрутилися умовні суперники — від малого до старого — і хоча обмокли до ниточки, при цьому випромінювали невимовні радість та захоплення.

Утім, як виявилося, на Жовківщині (а, можливо, й інших регіонах) знайшовся населений пункт, що є винятком із загальнописаного правила. До таких належить Стара Скварява. Тут обливаються у вівторок і, таким чином, «обливаний» понеділок став «обливаним» вівторком.

Аби з’ясувати причину одноденного «відтермінування» головного ритуалу свята, довелося звернутись за допомогою до місцевих довгожителів. Але вони нічого ствердного з цього приводу пояснити не змогли. І тільки десь із десятої спроби вірогідну версію обливаного вівторка озвучила п. Марія.

Колись "обливаний" понеділок був і в Старій Скваряві. Та одного року цього дня прийшла велика злива. Дощ лив, як із відра, впродовж тривалого часу, перетворивши все навколо у суцільну воду. Невеличкий потічок, що протікає центром села, став бурхливою рікою. Вийшовши з берегів, вона змивала все на своєму шляху. Здавалось, небо обірвалось, і на Землю знову прйшов потоп.

Люди перелякались не на жарт, багатьом велика вода завдала чимало лиха. Тож, зрозуміло, не до обливання було, про нього всі забули, і, по суті, цю місію взяла на себе злива.

Та наступного ранку встановилась яскрава сонячна погода, і через деякий час про зливу вже нічого не нагадувало. Місцеві парубки вирішили, що негоже забувати свої традиції, тож взялись надолужувати прогаяне. Відтак вівторок перетворився на веселе «поливальне» свято, яке сподобалось усім. Яке змогло відволікти староскварявців від проблем, завданих стихією, забути про вчорашню біду.

Наступного року, пам’ятаючи торішню понеділкову негоду, обливалися у вівторок. Так традиція змістилася на один день назавше.

Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ.