Головна Культура Про постать Івана Крип’якевича – дослідника історії Україні та Жовкви

Про постать Івана Крип’якевича – дослідника історії Україні та Жовкви

304
0

Напередодні знакової події – відкриття пам’ятної дошки на честь І. Крип’якевича – в управлінні освіти педагоги-історики району взяли участь у науково-практичній конференції “Іван Крип’якевич – дослідник історії України та Жовкви”, організованій управлінням освіти, Жовківською ЗОШ № 1, ДІАЗом у м. Жовкві, Гільдією підприємців Жовківщини.

Про постать Івана Крип’якевича і його дослідження у руслі сьогодення цікаво розповів Юрій Сливка – український історик, доктор історичних  наук, професор, учень І. Крип’якевича.

– Зі своїм учителем я познайомився у листопаді-грудні 1953 року і працював з ним дуже близько. Це унікальна людина, видатний історик – науковець, організатор наук. Починаючи з 1953 року і до виходу на пенсію, сформував у Львові Інститут суспільних наук – це була унікальна установа науковців-однодумців, науковців-патріотів. І. Крип’якевич сформував плеяду молодих вчених у різних галузях суспільних наук: історія, археологія, мово-, літературознавство і т. д.

Іван Петрович як дослідник був людиною масштабною, вивчав історію України, насамперед, у контексті європейського і світового процесу. Найголовнішою темою його робіт є визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького. Треба сказати, що Іван Крип’якевич був новатором і зробив фундаментальне відкриття. Він перший ствердив, що в процесі визвольної війни український народ створив свою державу, козацьку державу.

Друге, що стверджував І. Крип’якевич, і це дуже важливо, що Україна не була об’єктом, а – суб’єктом формування демократичного суспільства. У зв’язку з цим, Б. Хмельницький у перегово-рах з Російською державою був рівнозначним партнером.

На той час у Європі панували монархічні держави, а Богдан Хмельницький створив державу республіканського характеру, демократичну. Зміцнено було структури громадянського суспільства. Такі перетворення, які відбувалися в Україні, випереджали країни Західної Європи на 100-150 років.

Зараз у нас теж національна революція. У ХVІІ ст. метою визвольної війни було створення своєї держави і формування громадянського суспільства. Нині українці ведуть мирну боротьбу за те, щоб стати складовою частиною європейської структури, повернутися у свій рідний демократичний світ, європейський. Ми продовжуємо справу, яку розпочали наші предки. Нині світ побачив іншу українську націю – демократичну, миролюбну і послідовну у досягненні мети.

Усі демократичні надбання були закріплені у конституції Пилипа Орлика – першої конституції демократичного суспільства. У витоків трактування процесу державотворення стояла творчість І. Крип’якевича. Ми повинні гордитися своїми предками, які були творцями та інноваторами державотворення у Європі. Партійна бюрократія не могла пробачити І. Крип’якевичу такого трактування, але була безсила через загальноєвропейський авторитет науковця.

Особливим аспектом у діяльності найвидатнішого українського історика ХХ ст. була його ініціативність написання історії міст і сіл. Це породило пробудження суспільства, вивчення його минулого. Велику симпатію І. Крип’якевич мав до королівської Жовкви, яка бриніла різними подіями. Створена у місті школа митців задавала тон навіть на міжнародній арені.

Кандидат історичних наук Феодосій Стеблій наголосив на принципах навчання І. Крип’якевича: “За будь-яких обставин бути принциповим у питаннях, мати свою позицію і послідовно її відстоювати, бути вірним своєму покликаню і намагатись використовувати кожну найменшу можливість, щоб зробити щось корисне для свого народу”. Ці слова стали для багатьох його послідовників орієнтиром у роботі і житті.

– Історичний багаж І. Крип’якевича доходив до широких верств населення, – зауважив Іван Сварник – директор обласної універсальної наукової бібліотеки, науковець, історик та архівіст. – Він умів представити свою творчу діяльність у простому і доступному викладі, щоб зацікавити читачів, популяризувати історичне минуле. Тому актуальною проблемою сьогодення є видання історичних праць академіка, які не видавалися за часів незалежної України.

Про традиції виховання у родині Крип’якевичів з цікавими прикладами і продемонстрованими сімейними світлинами розповіла Леся (Олександра-Дарія) Крип’якевич (донька отця Артемія Цегельського), художниця прикладного мистецтва, член Спілки художників України, співзасновниця та заступник директора громадської організації “Фонд Святого Володимира”. За словами невістки відомого історика, особлива увага у родині приділяється духовному вихованню дітей, популяризації сімейних цінностей. “Добрі діти – то маєток, – наголосила пані Леся. – А Україна має великий маєток, чудову молодь. Це підтвердив Євромайдан”.

З нетерпінням Іван Крип’якевич очікував народження сина, а Бог послав дві доньки Іванку і Богданку, зате – 5 онуків і 3 онучки. З особливою повагою у сім’ї ставились до батьків. У листі до тата і матері звертались з великої літери.

Пані Леся зацитувала повчальні слова митрополита Андрея Шептицького: “Метою кожного виховання є такий розвій дитини, щоби з неї стався дорослий чоловік з розвиненими і старанно плеканими усіма спосібностями ума, волі і серця…”. Саме середовище, в якому виховуються діти, наука батьків, і вчителів, приклад авторитетних постатей найбільше впливають на формування особистостей.

Про задум вшанування видатного дослідника історії України у м. Жовкві розповіла Ірина Кіянка – кандидат політичних наук, доцент Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ, депутат Жовківської районної ради. Ми повинні виховувати своїх дітей, учнів на позитивних прикладах, пропагувати національних героїв.

Відкриття пам’ятної дошки І. Крип’якевичу у Жовківській ЗОШ № 1 – найстарішій школі міста – це втілення спільного задуму вчителів, науковців, підприємців, зокрема Гільдії підприємців Жовківщини. Нехай ця подія стане хорошим прикладом для підростаючого покоління, батьків, вчителів, гостей школи та міста.

Уляна ГОЛОВЕНЬКО.

 

На світлині: виступає невістка І. Крип’якевича – Леся Артеміївна.