Головна Культура Сходження на найвищу точку в Україні — г. Говерлу

Сходження на найвищу точку в Україні — г. Говерлу

225
0

Мабуть, ніщо не дарує таких яскравих і теплих, а головне свіжих відчуттів, як відпочинок у мальовничих гірських районах українських Карпат. І для мешканців Жовківщини вже стало хорошою традицією щорічно, в останню неділю березня, проводити сходження на найвищу точку в Україні — г. Говерлу.

Цю важливу і, водночас, захопливу прогулянку гірськими перевалами, організовують прогресивні натуралісти нашого району. Тому цьогорічна «Говерляна», як і кожна попередня, запам’яталась своїми унікальними враженнями та емоціями. Незважаючи на важкі економічні часи у державі та певні труднощі із проплатою туристичного потяга, все ж вдалось зібрати повний екіпаж говерлянців.

Березневий вечір п’ятниці яскравими вогнями вітав групу туристів на Львівському залізничному вокзалі, а на пероні — чекав  мандрівників потяг. Специфічний машинний звук  сигналізував, що поїзд рушив та поніс наших шукачів пригод на далекі бойківські землі. Дорога поступово змінювала свої ландшафти і відкривала все красивіші пейзажі. Сонна Ворохта зустріла говерлянців ранковим туманом та холодним дощем.

Відповідно до розкладу, вже о 7.00 год. ранку, перші автобуси повезли говерлянців в карпатську ущелину «Зоросляк». А вже звідти, «гуськом» по протоптаній сніговій стежині, наші молодці прямували до вершини…

Мандрувати гірськими перевалами — це завжди приємно та захопливо, і не тільки — це можливість відчути гостроту відчуттів, екстрим, перевірити свої фізичні та моральні якості, стійкість та витримку. Особливо, коли ця мандрівка стає для кожного члена групи чимось спільним, рухом в команді, де домінує позитивна енергетика, одностайність та відчуття колективного духу, коли людей переповнює почуття природнього азарту. Тоді наймолодші та найстарші учасники на одній гірській стежині об’єднані спільною метою — дійти до  вершини.

І цього разу Говерла зустріла відчайдухів своїм карпатським гонором: густий туман, поривчастий вітер та кількаградусний мороз. Короткий мітинг із виконанням Державного гімну та молитвою за Україну, пам’яті героїв України,  перейшов у організований спуск, котрий, у свою чергу, є завжди непередбачуваним, своєрідним щодо своєї складності та доволі небезпечним. Тому обачність та надійність у горах, особливо взимку, вимагає від їх підкорювачів максималь-ної уважності та зосередженості. Взаємна підтримка та  бадьорий настрій досвідчених сходженців сприяє хорошому мікроклімату у групі і допомагає новачкам почувати себе більш впевнено на проблемних ділянках зимових говерлян. Хороша командна робота є шляхом до успіху та нових перемог.

Варто висловити щиру подяку за хорошу робуту та підтримку такого незвичайного дійства усім організаторам «Говерлян», особлива вдячність нашій жовківській команді, котра була найбільш численною (м. Жовква — 40 осіб, Рава-Руська — 38), зокрема, особлива подяка таким говерлянцям, як Л.  Павляк (турклуб ім.  М. Дем’яновича), І. Чобіт (турклуб «Велорава»), С. Кончаківський (Рава-Руський ліцей), Ю. Горячий  м. Рава-Руська).  Велике спасибі за постійність та відданість своїм вподобанням ветеранам «Говерлян»: М. Перетятку,  Б. Ясенівському,  П. Підсадочому; молодій говерлянській команді: Ю. Яковуку, Н. Хомишин, Є. Віговському; найменшим учасникам: Р. Кремінець (11 років, с. Зіболки) та братам Ковальчукам.

Лука ПАВЛЮК, член ОФСТУ, директор ЖРЦОВТ «Росинка».