У народі кажуть, що знання — це сила. Справді. Сила, з якою ти непереможний. Це надзвичайно цінний скарб, який впевнено веде людину через все життя. Наука, здобута у дитинстві, закарбується у пам’яті назавжди. А починається усе зі школи…
І знову сміх, і знову радість.
Уже традиційно з початком нового навчального року на подвір’ї Лавриківської загальноосвітньої школи замайоріли вишиванки, і пролунав Гімн. Школа знову збагатилась дзвінким сміхом своїх улюблених діток.
Щирі слова вітань та побажань пролунали від гостя свята Омеляна Боровця, методиста відділу освіти, Василя Сала, новопризначеного директора школи, о. Івана Збишка, настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці. Красномовно провела свято заступник директора з виховної роботи Надія Яциняк.
Цьогоріч уперше сіли за парти 16 учнів. Для першокласників цей день став особливо тривожним, адже відтепер у них дуже відповідальна місія — бути учнями. Ще вчора у їхніх руках були іграшки, а вже сьогодні тримають «Буквар». Невпевнено та боязко наймолодші школярики розказують свої перші вірші. Не менше хвилюються і батьки. Їхні діти переступили поріг школи, де сходинка за сходинкою крокуватимуть до вершини знань.
Легенькі нотки смутку відіграло це свято для одинадцятикласників. Попереду останній рік, де вони ще будуть школярами. Їх чекають нелегка праця та наполегливість у навчанні. А також хороший приклад для молодших.
Із надіями та оптимізмом.
У Лавриківській ЗОШ навчаються 299 учнів, знання яким передають 42 педагоги. Серед них — вчителі з чималим досвідом та мудрістю. Колектив також поповнює і молоде покоління. На цьогорічній святковій лінійці представили Соломію Семочко, яка повернулася до рідної школи вже вчителем.
Свято Першого дзвоника стало хвилюючим і для директора Лавриківської школи Василя Сала. Василь Васильович — депутат Жовківської районної ради, науковий працівник Державного історико-архітектурного заповідника (м. Жовква) і вчитель історії за сумісництвом, а відтепер — очільник школи.
Василь Васильович — виважений та спокійний. Його поважають колеги-вчителі, залюбки відвідують цікаві уроки учні, а також підтримують батьки. Хороший приклад цієї нелегкої праці він бачив з дитинства. Адже батько Василь Іванович віддав цій посаді довгі роки, чим заслужив шану і повагу односельчан.
— Я дуже радий, що доля привела мене до рідної школи. Розумію, що переді мною стоїть нелегке завдання, потрібно багато працювати. Я цієї роботи не боюся.
Щодо моїх планів, то, сподіваюсь, ми братимемо участь у різних конкурсах і проектах, які би нам чимось допомогли. Зберемо батьківський комітет спільно з вчительським для вирішення нагальних потреб школи. Думаю, що з допомогою колег, батьків, а також районної та місцевої влад ми зможемо покращити побутові умови школи. Намагатимемось зробити усе заради наших учнів, — зазначив директор.
Із любов’ю до Батьківщини
Учні Лавриківської школи вміють не лише добре вчитися, що підтверджують призові місця на багатьох олімпіадах, а й захоплюються різними видами мистецтва, вокальною майстерністю, творчістю. Гордістю школи є фольклорний гурток, метою якого є збереження традицій і культури українського народу. Керівник Наталія Лесюк — надзвичайно творча особистість, яка вміє донести до учнів важливі моменти із нашого минулого і прищепити до них любов сьогодні.
Проект «Пісні в традиціях мого краю» дуже зацікавив гуртківців, які особисто збирали матеріал у старожилів села. Сюди входили весільні, колискові пісні, у яких було передано певні життєві події.
Захоплюючим дійством став обряд розплітання коси нареченої під назвою «Коса — дівоча краса», де були охоплені лавриківські звичаї та пісні. У цьому конкурсі перемогла Олена Волинець, яка могла похизуватися найдовшою косою.
Вагомою роботою гуртківців є участь у Всеукраїнській конференції, присвяченій Року Андрея Шептицького. Грамота від громадської організації «Святий Юр» Марічці Дах засвідчила про високі знання та напрацювання щодо біографії та життя митрополита.
Школярі тісно співпрацюють із Народним домом, спільно проводячи державні та релігійні свята.
Попереду новий навчальний рік, який обов’язково принесе багато знань та цікавих подій. Він запам’ятається як для наймолодших школярів, так і для одинадцятикласників.
Заступник директора з навчальної роботи Мирослава Харко побажала сили на наснаги.
—Усім зичу міцного здоровְ’я, мудрості, поміркованості, добра, достатку вдома. Лише у такому випадку у кожного з’являться нові ідеї та бажання працювати. Сучасний вчитель повинен бути трохи сучасним підлітком і дитиною, і тільки тоді буде взаєморозуміння. Ми намагаємось донести науку до учнів, і раді, що нам це вдається.
Уляна РОМАН.
