Головна Листи Багатодітна мама з Жовківщини: діти повинні розуміти, що за наслідки певних дій...

Багатодітна мама з Жовківщини: діти повинні розуміти, що за наслідки певних дій треба нести відповідальність

6420
0

Втішаймося кожною з миттєвостей материнства, бо вони — неповторні!

У пишному, барвистому вінку весняних квітів приходить до нас щоразу травень, величаючи Пречисту Діву Марію, що благословила у хресну путь сина, який став спасителем людства. Тоді ж сини і доньки — християни — висловлюють подяку материнській самопожертві. У  кожну другу неділю травня у храмах, що на Україні,   відбуваються Богослужіння за здоров’я матерів. Цього дня всі  — від малих і до поважного віку — звертаються до жінки-матері з добрим словом, із побажанням добра, щастя, любові.

Напередодні цього гарного свята нам пощастило поспілкуватися з жінкою, чий життєвий приклад, незважаючи на невеликий, але водночас дуже вагомий досвід, поєднує покликання багатодітної матері, дружини священника та наукову працю історика.

Молода, вродлива, скромна і водночас відкрита та надзвичайно привітна — це Оля Лупій, мама п’ятьох дітей — Данила, Софійки, Даринки, Марка-Івана та Юстинки. Каже, що саме двоє синів та три донечки вносять у її життя відчуття довершеності і досконалості. Вдвох з чоловіком вони, доповнюючи один одного, знаходять необхідні енергетичні ресурси, аби навчаючи — виховувати, терпляче вислуховуючи  —  розуміти. У їхній сім’ї, каже Оля, вчаться встановлювати правила (особливо це стало відчутно під час теперішнього вимушеного карантину, коли всі щодня вдома). Правил не має бути забагато, щоб діти розуміли, що за наслідки певних дій треба нести відповідальність. Правила ж — встановлюють батьки, проте це не заважає кожному мати свою власну думку (мама каже, що всі діти у сім’ї — дуже різні). Усі стосунки будуються на християнських цінностях: любові, повазі, відкритості та щирості.

Чи важко мамі п’ятьох дітей у повсякденному житті?  На це питання, посміхаючись, Оля каже, що вже ні. «А були часи, коли я не пам’ятала, чи спала і коли їла (сміється). Також боялася, аби не наступило емоційне вигорання та виснаження. Та спільно радіючи кожному прожитому дню у колі дітей, разом з чоловіком вдалося важкі моменти здолати. Бо справжні стосунки між чоловіком та дружиною — це основна підвалина сім’ї. І їх не можна один раз збудувати і насолоджуватись, їх треба будувати щоденно. І якщо батьки працюють над цим, то в майбутньому діти беруть моделі здорових взаємин і не бояться створювати їх зі своїми обранцями».

Навчання на гуманітарному факультеті в Українському католицькому університеті, аспірантурі Франкового вузу дозволяє жінці працювати в Інституті історії Церкви УКУ. По дорозі на роботу опановує навички читання у маршрутці. Своїм захопленням Оля називає художню літературу. Дуже любить Оксану Забужко, бо саме у її творах знаходить безліч відповідей на складні питання сьогодення. Оля каже, що з творінь улюбленої мисткині слова черпає чимало етичних та естетичних «кодів», притаманних давній високій культурі українців.

Близькою їй музикою називає творіння «Океану Ельзи», бо на ньому виростала.

Ще одним захопленням є подорожі, коли наповнюєшся незабутніми враженнями  від споглядання архітектури чи мистецьких творів. Це також чудова нагода побути всім разом, подивитися одне на одного за межами домашньої рутини, відкрити щось нове у дітях.

На запитання про мрії багатодітна молода матуся усміхається і каже, що з народженням дітей її сподівання стали прагматичнішими. Проте, одне
бажання є — пройти Дорогу Святого Якова. Оля дуже вдячна батькам та членам родини за допомогу, тому щиро бажає бачити усіх близьких здоровими та щасливими. А ще каже, що повсякчас і у всьому їй допомагає віра.

Особливістю Олиної долі-щасливиці особисто я вважаю покликання духовне — бути дружиною священника, сповняючи подвійну роль: подружнє та духовне служіння. Це покликання приносить особливі виклики, оскільки  вони не є досить очевидними. І яким глибоким та підкріпленим вірою має бути грунт жіночого серця, щоб почути і відповісти на цей Божий поклик, — залишається лише здогадуватися…

Оля радіє з нагоди бути корисною інтересам парафії, де здійснює служіння її чоловік о. Віталій. Там, окрім інших спільнот, існує спільнота подружніх пар, де молода мама бере активну участь, оскільки вважає, що християнська сім’я, де чоловік і дружина працюють над своїм шлюбом, разом з дітьми моляться, приходять до храму, — це основа здорового суспільства та майбутнього країни.

А до гарного свята — Дня Матері — багатодітна щаслива матуся бажає усім жінкам цінувати кожну мить, проведену з дітьми, з сім’єю, бо ці миті — неповторні!

Надія БАЙБУЛА