Дедалі більше батьків в Україні та й в усьому світі вивчають унікальний досвід, цікавляться інформацією і стратегіями виховання, набутими за багато років відомими психологами, педагогами і просто мамами, які б допомогли їм зрозуміти поведінку їхніх дітей, знайти їх сильні та слабкі сторони, гасити конфлікти й емоційні атаки, правильно обирати школу, вирішувати проблеми тощо.
Головне, що кредо «Розвиток, а не досконалість!» вже стало базовим принципом виховання у мільйонах сімей по всьому світі. Адже не треба ніколи забувати, що усі діти різні. І якийсь один-єдиний підхід до виховання різних дітей може бути не лише неефективним, а й нашкодити комусь із них. Це пов’язано з тим, що кожна дитина має свій темперамент, який проявляється у 3-4 рочки, коли малюк починає вивчати навколишній світ. Наслідком неправильного виховання дитини без урахування її типу темпераменту може бути не лише виникнення проблем і непослуху, а й повної деградації його особистості в майбутньому.
Зрозуміло, що змінити темперамент дитини неможливо. Психологи рекомендують батькам розрізняти такі поняття, як «характер» і «темперамент». Темперамент дається дитині природою, це тип нервової системи, а характер визначається вихованням, що дозволяє компенсувати недоліки темпераменту.
Слід повсякчас пам’ятати, що не ви зробили свою дитину надзвичайною. Це генетичний фактор, а ступінь прояву генів значною мірою залежить від життєвих обставин. Вплив кожного з батьків має величезне значення. Але є ще родичі, брати та сестри, вчителі, сусіди, друзі, власний досвід і взагалі — цілий світ довкола. Батьки — головні вихователі дитини, але не лише вони формують особистість.
Батьківство, побудова здорових стосунків із дитиною — це нескінченний процес. Бувають хороші дні, а бувають і важкі. Коли наша мета — прогрес, ми не мусимо чекати якогось незрозумілого фіналу. Ми можемо вважати кожну секунду порозуміння — зібраним колоском, кожну невдачу — гартом, міцні обійми — великим успіхом.
Виховання починається зі створення образу дитини. Створіть образи її сильних сторін — і відчуєте, як це вас зближує. Уявіть пристрасну, кмітливу, допитливу дитину — і знатимете, як найліпше розвинути ці риси, навчити її правильних навичок. Коли дитина відчуватиме вашу любов, коли вона почуватиметься в безпеці поряд із вами, вона буде готова відкрити вам серце і дослухатися до вас.
Зосередьтеся на сильних рисах своєї дитини, ніжному серці, захоплюйтеся її багатою уявою, умінням розповідати історії та дивакуватими витівками. Доцільно хвалити дитину, коли вона поводиться добре, а не погано, доцільно вчити її чинити правильно, а не карати за незначні помилки. Адже надзвичайні діти мають такі самі риси характеру, які ми цінуємо чи зневажаємо у дорослих.
І пам’ятаймо: ніколи не пізно почати поважати гідність дитини. Побудова довгих, здорових і радісних взаємин із надзвичайною дитиною починається зі слів, які йдуть від самого серця. Ось так просто.
Підготувала Надія Байбула
(за книгою Мері Шіді Курсінка «Виховання надзвичайної дитини»)
