Гіркий спомин — вічна пам’ять…
У роках незагоєна рана, невідступний біль, порожнеча в серцях батьків і дітей… Це — тривала афганська війна, що забрала життя 15 тисяч воїнів, солдатів колишнього радянського союзу. І серед них майже третина були українці. Не повернулися додому з цієї війни 3360 воїнів-українців; з них — 3280 загинуло, а 80 пропали безвісти чи потрапили в полон. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято
вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати. Ця безглузда війна тривала майже 10 років.
Щорічно український народ, підтримуючи зв’язок поколінь, віддає глибоку шану солдтам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам і службовцям, які пройшли вогняне горнило бойових дій у Республіці Афганістан та інших «гарячих точках» планети. За хоробрість, сумлінне виконання військової присяги, надійність і благородство їм щиро вдячні народи. Усі свідомі люди поділяють біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддають шану учасникам тих подій.
15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а для переважної більшості українців — це день вшанування пам’яті загиблих воїнів-афганців.
Аби відзначити річницю виводу військ з республіки Афганістану та вшанувати учасників бойових дій на території інших держав, небайдужі мешканці, духовні наставники, представники місцевої та районної влад та Жовківська районна організація спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) збираються разом, щоб віддати данину пам’яті тим, кого вже з нами немає.
У мирний час роки, місяці, дні, проведені в Афганістані та на інших війнах, здаються колишнім воїнам окремо прожитим життям. Так кажуть усі, хто був на війні і зазирав в обличчя смерті. Куба, В’єтнам, Сомалі, Афганістан назавжди залишаться в пам’яті тих, хто пройшов через воєнне горнило. А ще багато тих, хто брав участь у миротворчих місіях ООН в Югославії, Африці, Монголії, Чехословаччині, Чечні…
Отці Лазар та Василь відправили панахиду та звернулися з Божим словом до присутніх. Слова подяки та підтримки висловили голова Жовківської районної державної адміністрації Роман Черніховський, голова Жовківської районної ради Роман Горбань та міський голова Петро Вихопень. У виступах присутніх звучали слова про безглузду політику Кремля, як десятки років тому, так і зараз, прохання пам’ятати і вшановувати усіх полеглих українських воїнів, які в мирний для країни час опинилися на війні та з честю й гідністю виконали свій військовий обов’язок, а також заклики до ветеранських організацій об’єднатися. Заступник Жовківської районної організації спілки ветеранів Афганістану Володимир Лущик передав вітання від голови спілки Олександра Кіцілінського, який зараз знаходиться на передовій в зоні ООС, а також відзначив побратимів й членів спілки, що докладають максимум зусиль, аби допомагати ветеранам й пам’ятати й вшановувати полеглих героїв.
Пісню “В Афгані часто снились вишні” виконала вихованка Жовківського районного центру дитячої та юнацької творчості Аліна Арсентьєва (керівник А. Щурик).
Надія БАЙБУЛА
На світлинах: Володимир Лущик відзначає Олександра Труша; подячне слово ветеранам від Романа Горбаня.
\
