«Хоч Тебе нема, Тарасе,
Довго поміж нами,
Твоя душа живе вічно,
Квітне над лугами»
(з народної пісні).
Щороку з першими весняними променями ми, українці, у кожному куточку землі, де б’ється українське серце, згадуємо свого національного Провідника і поета Тараса Григоровича Шевченка.
Вшановуючи пам’ять Великого сина України, парафіяни храму села Дев’ятира з настоятелем о. Ярославом Музикою після Літургії помолилися за упокій душі Тараса.
Захід продовжився у Народному домі. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні і загиблих воїнів АТО. Завідувач НД Мирослава Приступа віршованими рядками розпочала зібрання. Зі сльозами на очах присутні слухали пісню «Мамо, не плач, я повернусь весною» у виконанні Галини Богуш і Галини Грицак.
В. Коцур, В. Лука, М. Шумило, П. Кожан, М. Поташник, М. Якимець прочитали чимало Шевченкової поезії. Ведучі С. Мельник і М. Стик відтворили нелегкий життєвий шлях поета.
Душевністю пройняла інсценізація оповідання С. Васильченка «Залізні стовпи», яку поставили учасники драматичного гуртка В. Коцур, М. Шумило, В. Туз, А. Лука, І. Матура, М. Якимець. У виконанні вокального ансамблю Народного дому Дев’ятира прозвучали пісні Кобзаревої поезії. Учасники дитячого вокального гуртка Народного дому В. Коцур і М. Шумило заспівали «Думи мої, думи».
Нинішні герої – учасники АТО Володимир Богуш та Іван Солило – поклали квіти до погруддя Т. Г. Шевченка.
Галина Богуш.
