Сьогодні українській державі потрібен такий професійно-технічний навчальний заклад, у якому будуть створені умови для розвитку й самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Завданням профтехосвіти є формування різнобічно розвиненої індивідуальності, яка здатна адаптуватися в умовах постійних змін на ринку праці, має не лише знання, а й певні компетенції, що дозволять знайти рішення в будь-яких професійних ситуаціях. Тому наш ліцей орієнтується на потреби ринку праці, сучасні професії, забезпечує прийом, проходження учнями виробничої практики та виробничого навчання, контроль за виконанням партнерських угод щодо надання практичної бази.
Як керівник навчального закладу, основним завданням вважаю бачення перспективи на майбутнє, спроможність відмовитись від вироблених стереотипів, не зациклюватись на застарілих формах і методах роботи з викладацьким, учнівським та батьківським колективами, оскільки шаблонна поведінка стилю роботи, однозначно негативно впливає на професійний розвиток людини, реалізацію творчих ідей, сповільнює механізми розкриття особистісного потенціалу. Безумовно, завжди слід дбати і про зміцнення матеріально-технічної бази ліцею, щоб освітній процес міг проходити у максимально комфортних умовах та передбачав використання сучасних технічних засобів навчання.
Сучасний ліцей — великий і складний механізм, належну роботу якого забезпечує велика кількість служб: це і педагогічні працівники, технічний та обслуговуючий персонали, батьків-ська громадськість. Звичайно, чи не найголовнішою складовою успішного правління є наявність підтримки міцної команди колег-однодумців та згуртованого потужного колективу.
Третина нашого життя проходить на роботі. І те, в яких умовах протікає трудова діяльність, яка загальна психологічна обстановка в колективі, якими є ділові та особисті взаємини, має великий вплив на наші результати праці і життя в цілому. Коли в громаді виникають якісь негаразди, це накладає відбиток на всіх. Тоді пропадає бажання до роботи, задоволення від неї, знижується продуктивність праці як серед працівників, так і серед учнів. Тому завжди мають переважати товариські, щирі, доброзичливі стосунки і дружба, взаємодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покоління. Психологічний мікроклімат у колективі формується в процесі роботи, у стосунках між усіма працівниками. І лише тоді він буде позитивним, коли кожен усвідомить соціальну значущість нашої спільної мети – навчання та виховання – та результатів праці, коли всі будуть виконувати свої посадові обов’язки, коли правила внутрішнього розпорядку будуть ставитися до всіх працівників однаково. Про це колись написав великий педагог В. О. Сухомлинський: «Колектив – це співдружність однодумців, співдружність громадська, ідейна, трудова, творча…».
Жанна Букієвська,
директор Рава-Руського
професійного ліцею.
