«Бам! Бам! Бам! Христос воскрес!
Душа злітає до небес,
А пам’ять кришить лід років:
У першій школі –зустріч випускників!»
Доля порозкидала колишніх учнів по цілому світу, але на зустріч зібралися майже усі. Хтось став вчителем, хтось — бізнесменом, а ще хтось — депутатом. Дух дитинства, бажання обмінятися спогадами про чудову пору життя, нагода зустрітися з тими, хто виплекав тягу до знань — привели їх до школи.
Вечір розпочався з веселих пісень про школу, які запрошували колишніх учнів у святково прибраний зал. У приміщенні гостей свята радо зустрічала ведуча концерту – вчитель української мови та літератури Марія Куликовська. Уже з початку свята організатори намагались підняти настрій випускникам анекдотами про московитів та гумористичною сценкою «Лист родичам в Росію», у якій головну роль виконав учень 11 класу Назар Пиглюк. Яка ж зустріч випускників без спогадів? Тож гості свята згадали тих, хто йде по дорозі, з якої вже нема вороття. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять вчителів, учнів, героїв, які загинули на Сході України у боротьбі з російськими окупантами. Серед них – випускник школи Володимир Збишко.
Після хвилини мовчання вечір продовжився піснею «Мрія», у виконанні Уляни Ціолтан. Ведуча словами зуміла наголосити про цінність людського життя та про необхідність завітати у двері рідної школи: «Маємо щодня дякувати Богові, що ми живі-здорові, що можемо бачити, чути, ходити, любити, говорити, співати, жартувати, що можемо раз на 5 років залишити невідкладні справи і прийти на зустріч до рідної школи». Також глядачів звеселяли дитячі танці «Карапузи» та «Бджілки», пісні у виконанні Софії Кусої та Соломії Лень, які змусили поринути у безтурботні роки дитинства.
Фото на згадку, які робили учні кожного випуску, стануть своєрідною традицією. Процес відбувався під пісню «Старі фотографії», яка ще більше додала святу атмосфери ностальгії за чудовими моментами.
Пізніше до уваги глядачів було запропоновано конкурс під назвою «Ромашка». Колишні випускники отримували пелюстку із завданням, де потрібно було розповісти про кумедні подіїї з шкільних років або розіграти ту чи іншу ситуацію. Гості неначе повернулися у свій рідний клас до друзів та вчителів, згадали першу закоханість та дивакуваті витівки. Не обійшлося й без зворушливих моментів. Випускниця Галина Сухорученко присвятила школі власноруч написаний вірш та, водночас, подякувала вчителю української мови — Зеновію Гнатовичу Юськіву, за те, що пробудив у ній талант письменника.
Не тільки випускники відзначились у своїй любові до рідної школи, а й колишні вчителі, зокрема Євгенія Шохіна, котра написала два вірші на українській та російських мовах. Завдяки рядкам обох випускниць в серці пробудилось те, що не повторюється.
Головною подією для школи став прихід найстаршої випускниці, яка закінчила школу в далекому 1950 році.
Зустріч випускників завершилась побажаннями і теплими словами ведучої:
«Тому з найдальших довгот і широт
Ви все ж приходьте до рідного дому.
Генії, пересічні, з нагородами, без нагород,
Вас завжди чекали й чекатимуть в ньому!»
Влада Ковальчук, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ.
