Головна Освіта Жовківські учні взяли участь в Страдецькій Хресній Дорозі

Жовківські учні взяли участь в Страдецькій Хресній Дорозі

170
0

Скинь взуття з твоїх ніг: Місце бо, що на ньому стоїш – земля свята. (Вих.3:5)

Група дітей — учасників пришкільного табору Сопошинської ЗОШ, разом з вчителями відбули чудову поїздку в селище Страдч, що на Яворівщині. Відоме Страдецькою горою (359 м), вкритою сосновим лісом, з вершини якої відкривається панорама Розточчя. По дорозі діти змогли роздивитись і помилуватись гарними краєвидами нашого району. Оцінити його гарне географічне розташування. З одного боку розкинулись вершини Розточанських гір, з іншого — низини Малого Полісся. Біля підніжжя Страдецької гори діти прослухали розповідь вчителя про цю надзвичайну місцевість, про походження її назви, про її героїчно-трагічне минуле і глибоку духовність. Бо ж ця Богопосвячена земля пам’ятає татаро-монгольські набіги, мученицьку смерть монахів і місцевих мешканців. Одна з монголо-татарських орд, що поверталася з військового походу до рідних сторін на Схід, спалила по дорозі додому цей монаший осідок і винищила біля 2000 людей, дорослих і дітей, з числа мешканців навколишніх околиць, які тут переховувалися в часі монгольського лихоліття. Мученицькою смертю загинули і місцеві монахи, які надали людям притулок. За побожними переказами на крики і плач невинно вбиваних русинів з неба зійшла Пресвята Богородиця і стала перед татарами зі словами: «Не руш! Стіна». Огорнула замучені душі своїм духовним омофором і повела їх у славі до оселі Небесного Отця. Діти були під глибоким враженням від почутого і побаченого. Велике захоплення викликав у них місцевий печерний монастир, який виник в результаті титанічної праці і зусиль декількох прибулих монахів. Ці героїчні і відважні люди зуміли вирубати в широкому кам‘яному пагорбі чисельні підземні коридори з нішами-келіями, печерною церковцею, їдальнею-рефектарем і т.д. Величина виконаних робіт сучасну людину просто вражає. В майже незміненому вигляді цей унікальний на всю Україну печерний монастирський комплекс зберігся до наших днів. Без жодних перебільшень, тільки на прикладі Страдча можна по-справжньому відчути і уявити, як виглядало первісне подвижницьке монаше життя на теренах нашої Батьківщини. Діти охоче взяли участь у Хресній дорозі по Страдецькій горі. Молитовно і побожно йшли від стації до стації, почергово читаючи молитви і розважаючи над страстями Ісуса Христа і жертвуючи це в своїх наміреннях. Бо ж встановлена Хресна Дорога на Святій Страдецькій Горі, як місце Смутку, Терпіння і Скорботи має особливий статус. Святіший Отець Папа Римський Пій XI своєю грамотою з 1936 року надав статус Єрусалимської (з Єрусалимськими відпустами). Це означає, що участь в Страдецькій Хресній Дорозі прирівнюється за своїми ласками і заслугами до участі в Єрусалимському Хресному Ході, яким колись проходив Господь наш Ісус Христос. Діти також приклонились і помолились на могилах Христових мучеників, які знайшли останній спочинок на Страдецькому парафіяльному цвинтарі. Страдч дав світові і Христовій Церкві також двох блаженних мучеників: блаженного священномученика Миколая Конрада і блаженного мученика Володимира Прийму.

На завершення пришкільного табору учні школи відбули ще одну поїздку в чудотворне місце нашого краю, Марійський центр Заглину. Після екскурсії та спільної молитви, яку провів о. Роман Малькевич, діти заносили свої молитви дякуючи Богові за щасливо завершений навчальний рік. Набравши водиці із цілющого джерела, а також пройшовши кілька раз купіллю води, зачерпнули духовних сил від цього святого місця.

Збагатившись духовно, наповнивши свою душу невидимими духовними скарбами, які додають сил і зміцнюють віру, усі учасники поїздки щасливі без ознак втоми повернулись додому.

 

Ірина Мурдза,

соціальний  педагог Сопошинської ЗОШ.