Головна Політика Вже шостий рік у Волі-Висоцькій військові не спішать віддавати землю місцевій громаді

Вже шостий рік у Волі-Висоцькій військові не спішать віддавати землю місцевій громаді

1071
0

Не стало військових — додалось проблем цивільним

Воле-Висоцька сільська рада, що розташована за декілька кілометрів від Жовкви, ще донедавна була досить відомою територією в Україні, насамперед через приналежність до  військово-оборонного комплексу країни. Адже там знаходилась важлива військова база. Так зване військове містечко № 16 включало в себе, окрім 20-ти житлових будинків, де проживало більше півтисячі мешканців, три військові частини та вузол відділення зв’язку, особовий склад яких налічував близько трьох тисяч військовослужбовців. Звісно, не забуваймо про комунальні споруди та інженерні мережі. Загальна площа усієї військової господарки складала аж 43 га!

За високим парканом плило своєю течією військове життя: чимало мешканців Волі-Висоцької працювали у частинах, а новобранці проводили навчаль-ний вишкіл на площах та у казармах. І, здавалось, що так триватиме завжди.

Але прийшов 2007 рік, і військову базу спіткали разючі зміни. Стратегічно важливий оборонний об’єкт (як і багато інших) розформували, завдавши чи-мало клопоту сільському керівництву. Чимало військовиків були переведені в підрозділи інших оборонних формувань, у цей список потрапили і солдати, і офіцери, а частина служак змушена була шукати собі роботу деінде, щоправда, мешканців військового містечка житла не позбавили. Але залишався великий комплекс об’єктів, які мали отримати якесь призначення.

Згідно акту приймання-передачі військового майна, датованого 27 березня 2007 року і затвердженого тодішнім сільським головою В. М. Черненком, компетентна комісія провела обстеження об’єктів передачі житлового фонду та комунальних споруд в/м № 16 Жовківського гарнізону, до яких увійшли 20 житлових будинків з інфраструктурою та земельна ділянка під об’єктами, площею 9,7 га. Факт передачі підтвердив протокол-погодження, який скріпили підписами та печатками голова Львівської ОДА П. Олійник та т. в. о. начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, полковник В. Бондаренко за погодженням начальника Яворівської КЕЧ О. Галушка.

У цьому ж 2007-му році сільській раді передано приміщення КПП, штабу, санчастини, навчального корпусу, котельні, на які виготовлено технічну документацію на право власності. Окремі споруди планувалось використати під Народний дім, школу, медпункт, дитсадок. На балансі КП “Воле-Висоцьке комунальне господарство “Витязь”, яке підпорядковане сільраді, опинились водонасосна, каналізаційна та очисна станції і 20 житлових будинків.

Споруди, що стали об’єктами соціально-культурної сфери, почались облаштовуватись, зокрема, у 2012 році проведено ремонт Народного дому, придбано інвентар та обладнання, залишалось підвести електропостачання, для чого бракувало 60 тис. грн.

Паралельно сільська громада почала зводити церкву, власне, на території військової частини. Тоді то і з’ясувалось найголовніше: згадані житловий фонд та інші будівлі передані, а земля під ними – у віданні Міністерства Оборони. Тобто, на папері земля відчужена, а насправді – ні. Відтак сільська рада не може проводити жодних дій щодо експлуатації споруд (?!). З цього часу написано чимало прохань у різні інстанції на ім’я різних високопосадовців до районної ради, РДА, до депутата обласної ради Тараса Козака. В них йдеться про одне: посприяти у клопотанні про вилучення і передачу територіальній громаді земельну ділянку, площею 9,7 га.

Утім, а віз і нині там. Усі листи повертаються відписками від Міністерства Оборони України. В останньому (як і, до речі, в попередньому) заступник  Міністра Оборони України І. Кушнір запевняє, що Міністерство Оборони України розгляне питання щодо припинення права постійного користування частиною земельної ділянки під переданими об’єктами нерухомості та винесе на розгляд Уряду.

Схоже, іншого варіанту, як чекати Постанови Уряду, таки немає. Бо навіть звернення про сприяння до новопризначеного губернатора області Олега Сала чи рекомендоване виготовлення генерального плану села із залученням до співфінансування обласної держадміністрації, в разі позитивного рішення, в останній інстанції мусить завершитись Постановою Уряду.

У листах-клопотаннях йдеться про 9,7 га земельної площі, загальна ж територія колишньої військової бази, як відомо, – 43 га. А на ній – казарма, бокси, гаражі, їдальня, що знаходяться в підпорядкуванні Міністерства Оборони. І все це майно, хоча й начебто охороняється (але чи в силі охопити таку площу один охоронець?), та поволі зазнає руйнації і розкрадання. Пройшовшись територією колишньої військової бази, ніби опиняєшся в іншому світі: занедбаному, запущеному, жалюгідному. Такий стан будівель можна прирівняти хіба що до сумнозвісного Славутича, що біля Чорнобиля.

“А поміж тим, – каже сільський голова Волі-Висоцької Ганна Скіп, – ці  приміщення можна було б використати для соціального покращення умов територіальної громади. Взяти б хоча триповерхову казарму: це скільки квартир було б для односельців!”.

До слова, є ще й інша проблема: позаяк територія майже не охороняється, опустілі споруди для ігор використовують місцеві хлопчаки, наражаючись на небезпеку можливих обвалів. Хто відповідатиме, у разі, не дай Боже, біди?

Тим часом громада зводить нову церкву, бо стара дерев’яна вже не взмозі вмістити всіх бажаючих. На свій страх і ризик. Сподіваючись, що будівництво найближчим часом вдасться узаконити, як і стати повновласними господарями переданих споруд колишнього військового гарнізону.

Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ.

P.S. Реформування Збройних Сил України створило подібні проблеми у багатьох районах Львівщини, як і, видається, в країні назагал. Можливо, цим питанням мали б зайнятися відповідні структури, такі як, скажімо, обласна Асоціація місцевих рад, із залученням депутатів Верховної Ради, аби пришвидшити його вирішення.