Безпечні умови праці – право кожного працівника. Це головна вимога, якою повинен керуватися кожний роботодавець.
У будь-якій діяльності потрібний детальний аналіз, він дає можливість виявити причини недоліків, прорахунків, заставляє зробити відповідні висновки для оперативної ліквідації цих причин і недопущення їх у практичній щоденній роботі.
Серед причин усіх цих нещасних випадків основною залишається організаційна — це невиконання вимог інструкцій з охорони праці та особиста необережність з боку потерпілих. Відповідна ситуація складається через неякісне проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці і безпечних прийомів роботи, а також відсутність відповідних заходів або «формальне» (тільки на папері) їх проведення.
Результати аналізу стану охорони праці, причин нещасних випадків і професійних захворювань свідчать про те, що ослаблення механізму контролю (проведення перевірок) у сфері охорони праці внаслідок довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної реформи, передача функцій з охорони праці безпосередньо підприємствам призвели до зниження ефективності керівництва роботою зі створення безпечних і нешкідливих умов праці і щорічного збільшення кількості порушень вимог законодавства з охорони праці. Це, своєю чергою, впливає на стан безпеки праці та збільшення нещасних випадків на виробництві.
Прикро констатувати, та все ж виробничий травматизм присутній в нашому житті, тож від чітких дій керівництва, а це і вміння швидко реагувати, мобілізуватися, аналітично мислити, залежить якість та своєчасність проведення розслідування причин та обставин нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, організація лікування постраждалих в медичних закладах, реабілітація, відшкодування шкоди та вжиття на підприємствах профілактичних заходів щодо недопущення настання повторних випадків.
За статистикою, в середньому по Україні близько 80 % нещасних випадків на виробництві стається з вини самих працівників. Це наслідок невиконання навіть елементарних правил техніки безпеки, байдужого ставлення до свого здоров'я й життя. Відразу напрошується висновок — потрібно змінити ставлення до безпеки праці, як з боку роботодавців, так і з боку самих працівників. Одні й другі повинні розуміти, що порушення вимог нормативно-правових актів рано чи пізно призведе до виробничих травм чи професійного захворювання.
Нещасного випадку без причин не буває. Кожен вчинок, тобто причина, призводить до певних наслідків. Звичайно, винуватці несуть покарання. Але ні здоров'я, ні, щобільше, життя не повернеш. Про це потрібно думати і говорити, як в трудових колективах, так і в сім'ях. Згадується попереджувальний напис: «Водій, тебе чекає вдома сім'я». Ці слова маємо проаналізувати і зробити висновки.
Травматизм — це біда, якої можна не допустити. Страждають потерпілі, бюджети їхніх сімей підточують чималі витрати на лікування та реабілітацію. Фондом також здійснюється відшкодування страхових виплат та медико-соціальних послуг, але ці кошти краще було б використати для створення належних умов праці для профілактичних заходів та іншого.
Кваліфіковане та ефективне вирішення питань безпеки працюючих повинно бути і залишатись передусім.
О. Алієв, страховий експерт з охорони праці відділення ВД ФССНВ у Жовківському районі.
