Цієї напрочуд холодно-осінньої днини збиралися куликівчани на уродини, сходилися люди на гостину в прекрасний край усяк спішив. А й справді, незважаючи на негоду, розмаїтим суцвіттям велелюддя наповнилося містечко Куликів, це ж бо такою доброю, дружною, згідливою сім’єю проводили разом фестини.
Містечко Куликів є цікавим, затишним куточком нашої Жовківщини, яке впродовж століть було натхненням для видатних митців. Це град старовини, і водночас містечко нових звершень.
Виникло воно на місці давньоруського городища біля 900 років тому. Церковне життя в Куликові ймовірно розпочалося з часу виникнення поселення. Перша документаль-на згадка про Куликів датується 1399 роком. У давні часи він був містом-фортецею, яке з 1569 (1469) року мало Маґдебурське право, що давало можливість місту мати оборонні споруди, право на заняття ремеслами, на торгівлю та ярмарки, право мати свій герб та ін.
Упродовж століть містечко розвивалося, будувалося. Занепадало, але зберігало свої прадавні традиції та звичаї. І сьогодні, направду куликівчанам є чим гордитися та пишатися. Адже містечко чисте та охайне, величаві храми, історичні постаті прикрашають центральну частину міста. Від малого до великого, від юного до дорослого, від простого робітника до найвищого керівника – усі дуже люблять цей благодатний край, пишаються гарненьким, затишним, охайним, оновленим містечком – чудовим куточком Розточчя.
Розпочалися фестини у куликівської родини з урочистого відкриття та посвяти філії музею «Євромайдан та АТО», виставок «500 років парафії в Куликові» та до 150-річчя з Дня народження митрополита Андрея Шептицького. Доречно, що ініціаторами музею-філії стали депутат Куликівської селищної ради Дмитро Старчак, Вікторія Хавелко, завідувач музею «Історія Куликівщини» Богдан Савчук та молодь містечка. І як підкреслив у своїй промові під час освячення о. Володимир «…найкращою ознакою відкриття є те, що куликівська молодь активна, старанна і небайдужа. Таке місце сучасної історії повинне бути в усіх містах і селах. Це добра ознака здорової свідомості нашої молоді, адже вони — майбутнє наше».
На уродини міста площа перед селищною радою нагадувала осінньо-багряний, смаколико-національний вулик. Тут були благодійні виставкові продажі, частування, майстер-класи. Наприклад, жителька Куликова Софія Максимець зацікавила гостей і жителів створенням своєї відпочинкової зони фотосушкою, довільною фотовиставкою, де представила різні світлини святковостей містечка та його мешканців. Виручені кошти вона направить одному із воїнів у зону АТО. Також школярі та їхні батьки пригощали за символічну платню усіх смаколиками – від запашного бограчу з пирогом — до тістечок та пампухів. Зігрітися могли усі охочі. А ще все це доповнила гарна пісня у виконанні куликівських музик (на світлині).
Далі фестини перенеслися у Народний дім святковим концертом, у якому взяли участь місцеві таланти. Звичайно, линули і вітання від голови містечка Лілії Бови, керівника апарату Жовківської РДА Людмили Бобель, о. Романа, директора школи Тараса Гнатюка та ін.
Не забули куликівці згадати і свого земляка, корифея театрального мистецтва Богдана Ступку. В його честь його роковин народним театром НД смт. Куликова представлено композицію «За вольною волею» за мотивами фільму «Білий птах із чорною ознакою». Місцеві актори відобразили життя українського селянина та представили тему визвольних змагань у малесенькому гуцульському селі 40-50 років (на світлині внизу). Куликівці настільки прекрасно відтворили цей твір, що, здавалося, ти знаходишся на перегляді вистави у театрі Заньковецької. Останні фрагменти розчулили усіх до сліз. Режисером-постановником Іриною Цюпкою, художнім та музичним керівниками – Юрієм Даниляком і Ольгою Марійчин була проведена колосальна робота. Велике їм спасибі. І шквал овацій акторам.
Опісля святкового концерту на центральній площі містечка проходив флешмоб та мистецький дитячий конкурс «За мир в Україні».
Усі залишилися задоволені, незважаючи на досить холодну погоду. І гості, і мешканці. Бо фестини у куликівської родини справді вдались на славу.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
