День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
Цій знаменній події була присвячена тематична зустріч «Єднаймося, браття», яка проходила в музеї «Жовківський замок» ЛНГМ ім. Б. Возницького для сімей вимушених переселенців із Луганської та Донецької областей, організована працівниками Жовківського ДІАЗу.
Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Адже собор душі є у кожного з нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію.
Цьогорічне святкування набуло іншого змісту і стало святом народним на рівні із Днем Незалежності. Сьогодні, коли наша єдність під загрозою, всією Україною прокотилися акції на підтримку соборності і на вшанування перших жертв злочинного режиму.
Науковий співробітник Жовківського державного історико-архітектурного заповідника Василь Сало зробив коротку літературно-художню розповідь про об’єднання УНР і ЗУНР. Музичного колориту зустрічі додали учасники народної вокальної студії Вікторії Кирилюк Жовківського ЦТ. Звучання авторських патріотичних пісень усіх зворушило аж до сліз.
Зустріч завершилася спільним діалогом між жителями Сходу і Заходу, про єдність роду українців – усіх, хто в мирі жив і буде жити на нашій, Богом даній, рідній землі.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
