«Господь відкрив храм у кожному домі…»
Цьогорічне святкування Великодня кардинально відрізняється від попередніх років. Звичну метушню замінили карантинні заходи, які змусили людей залишатись у своїх домівках.
Жителі району розповіли, як святкували Великдень.
Отець Роман Малькевич:
— Цьогорічний Великдень для жителів Хитрейків був таким незвичним, як і для всієї України і світу. Воскресіння Христове святкували в умовах карантину, без активної участі в Богослужіннях, без поминання померлих на цвинтарях і голосного «Христос Воскрес!» у храмі.
Служба страсного тижня, як і всі великодні відправи, відбувались з обмеженою кількістю людей, виключно тих, хто прислуговує, співає та проводить відеотрансляцію. Благословення великодніх страв здійснювалось вулицями села, в якому брали участь по одному представнику з дому.
Бажання прийти до храму, туга за сповіддю та святим Причастям, сльози на очах у недільні і святкові ранки через застереження утриматись від відвідування храму — це, певне, не повний перелік того, що крутилось у головах людей у великодньому часі.
Але, попри все — Христос воскрес, і це найбільша радість для всіх християн, це означає, що Він переміг смерть і показав нам, що з Богом людина переживе будь-який вірус. Ситуація, в якій опинилося сьогодні людство з однієї сторони показала нам немічність і безпорадність людини, а з іншої — всемогутність Божу. В усьому слід шукати позитив, навіть в таких надскладних обставинах. Як священник, спостерігаю, що люди почали від-новлювати давню практику спільної родинної молитви, розгорнули Святе Письмо, на яке завжди «не мали часу», діти відвідують батьків і знайшли для них час, щоб поговорити і допомогти їм. Переді мною, як священником, постало питання: «Як бути ближчим до людей у таких обставинах?». Завдяки сучасним технологіям у храмі була встановлена веб-камера, створений YouTube-канал парафії, а також трансляція через Facebook-сторінку для того, щоб людям надати хоча б частково відчуття присутності у своєму храмі.
Бажаю всім духовного і фізичного здоров’я.
Василина Опенченко:
— Цьогорічні великодні свята припали на особливий період, але в цьому були і свої позитивні сторони. У нас більше часу для сім’ї, для справ, для яких його не вистачало. Свята проходили як завжди, але єдиною відмінністю було те, що до церкви святити паску ходив лише чоловік, а Богослужіння дивились онлайн. Та настрій був святковий. Хоча церква була зачинена, Господь відкрив храм у кожному домі і ми відчули усю святість цього дня.
Так як рідних і близьких відвідати не вдалося, то ми розділили радість Христового Воскресіння в гостях у мами.
Добре, коли усі здорові. Бережіть себе і своїх рідних.
Оксана Сало:
— Інакші пережиття для мене принесли ці свята — метушню тиху і затишну, трохи туги, тривоги і багато нових роздумів.
Увімкнули на екрані трансляцію Літургії, зібралися всі, хто вдома і зосередилися на Службі. За святковим столом тато сказав, що, напевно, недарма на наш час випали випробування, які опам’ятали, спинили і змінили буденність. Дійсно, ловлю себе на думці, що набагато більше тепер відчуваю вдячності до Бога за всі ті речі, які здавалися постійними і звичними в моєму житті. І ще глибшим стало розуміння, що в тому непевному світі маємо велику правду, яка дає сили і надії: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Підготувала Уляна КОПОТЬ
