У час Різдвяних свят єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії Української греко-католицької церкви Михаїл Колтун звершував моління в архиєрейських ризах (одяг для богослужіння), вишитих соломою. Про унікальний задум, творче вишивання соломою і значення персонажів Різдвяного одягу розповідають особи, які спричинилися до появи цього витвору сакрального мистецтва.
Отець Володимир Ващук, настоятель парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України м. Червонограда:
— Як виникла ідея солом’яних риз?
— Ідея виробів зі соломи виникла шість років тому. Сама перша річ, яку подарувала наша парафія владиці Михаїлу – це була панагія (нагрудне зображення Богородиці). Потім було створену мітру зі соломи (головний убір). Відтак виникла необхідність мати ризи, щоб була гармонія.
А реалізувала, цей задум заслужена соломкарка в м. Кам’янці-Подільському Наталія Лашко, яка є унікальною майстринею. Вона показувала ці архиєрейські солом’яні ризи на виставці в Кам’янці-Подільському, то всі були в захваті. Подібних речей в Україні ще не бачили!
— Скільки часу оздоблювали цей богослужбовий одяг?
— Ризи почали робити в 2013 році. До попереднього Різдва була зроблена основна композиція народження Христа і вертепні персонажі. А до нинішнього Різдва було виготовлено передній сюжет, на якому досить гарно показано український вертеп та атмосферу життя-побуту в часі Різдва.
Наталя Семенівна Лашко, член спілки митців народного мистецтва України:
— Як ви створювали композиції і, як проявляли власну творчість?
— Я постійно консультувалася, бо священикам видніше, як все це зображати. Я малювала, радилася, демонструвала, а солома сама підказувала, як вишивати. Була трудність із портретами, тому що вони мають бути витончені та красиві. Мені довелося багато експериментувати, щоб був належний результат. Уявіть собі портрет (лице) Ісуса — всього сантиметр і два міліметри. А треба зобразити очі, носик, губки, і щоб це було дитя, з пухленькими щічками, щоб він був красивим. Вишивати Ісуса було для мене одне задоволення. Напевно це пов’язано з душевним піднесенням.
Вишити це одна справа, а ще придумати треба, показати, які ці персонажі, як вони мають бути одягнені, наприклад, карпатські дійові особи.
Єпископ Сокальсько Жовківський Михаїл Колтун, власник риз:
— Який ідейний зміст солом’яних архиєрейських риз?
— Ідея створення архиєрейських риз у вигляді соломи є для того, щоб людина усвідомила, що вона є зігріта Божим теплом і достатком. Інший аспект – це зображені з соломи вертепні персонажі, котрі несуть своє тепло, яким зігрівався Ісус Христос.
— Чому сіно, солома такі важливі в Різдві?
— Головне природнє тепло — сіно, яке було під руками. Воно – дар землі, дар неба, дар життя, бо з землі Господь все ростить для нашого життя, щоб ми могли жити на цій землі у благословенному Божому достатку. Сіно є вираженням людських старань про Ісуса Христа в час народження. Він положився на сіні, на тому, що Бог зі землі дав благословенне тепло для нас, а ми цим теплом зустрічаємо Ісуса Христа.
— Хто зображений на ризах?
— Коли ми дивимося на передню частину цих риз, то бачимо такі головні персонажі: чоловік та жінка з зіркою, діти, приятелі. Вони зі скрипками, бубонцями і всіма своїми дарами славлять Бога. Навіть та собачка приходить і тішиться, бо «небо і земля сьогодні радіє». Усе сотворіння радіє: ягнятко, верблюд. Усі сходяться до Різдва.
Якщо дивитися на тильну сторону риз, то бачимо, що центром є Різдво. На сіні Ісус Христос спочив, і зірка сяє над ним. Нижче — людський рід в особі тих царів, які передчували, що появиться зірка, яка вкаже на прихід Спасителя.
Бачимо овечок і пастухів, які з своїми трубками приходять і забарвлюють у такий спосіб цю подію. Пастушок серед темної ночі з сопілкою тягнеться до Христа Бога. Ми себе часом вважаємо забутими, але коли задивляємося на Різдво Спасителя, то воно прийшло до тих, які були загублені, забуті. Різдво нас вчить тої мудрості Божої, щоби ми могли йти за тим світлом провідної зірки, яке веде нас до Бога.
На нарукавниках, омофорі, набедренику та мітрі є шестикрилі ангели, які були першими вістунами народження Спасителя. Вони постійно бачать Бога і звіщають нам Його прихід.
Роман Грица, прес-секретар Сокальсько-Жовківської єпархії,
Зоряна МИКИТЮК, журналіст.
