Минулої п’ятниці зі зони АТО повернулися жовківські бійці Третього батальйону територіальної оборони. У центрі, на площі Вічевій, їх зустрічали представники владних структур, очільники району, школярі місцевих шкіл, голови сільських та селищних рад, а також громадськість. Рідні з нетерпінням очікували своїх найдорожчих захисників. Адже вони не бачили їх ще з літа. П’ять довгих, інколи холодних, а то й голодних місяців, хлопці воювали без ротації. І ось, нарешті, очікувана відпустка. Дім, рідні та близькі люди. Бійці впоралися зі своїми завданнями. Вони — молодці!
Усі чоловіки прибули у відпустку з передової, пройшли, як кажуть, і Рим, і мідні труби. Не раз вони дивилися смерті в обличчя. І готові знову йти у бій за рідну Україну, за її незалежність та суверенітет. Позбулися страху. Навчилися воювати. Не просять зміни – хочуть очистити рідну землю від російських терористів-заробітчан. Місцеве населення сьогодні підтримує українських воїнів, ставиться до них приязно. Люди розуміють, що українські солдати несуть їм мир та спокій, що саме вони є справжніми захисниками населення сходу України.
Жовківчани, вітаючи вояків, вручали квіти і голосно скандували «Герої!», не стримували сліз. А бійці були щасливими, що мають змогу нарешті обійняти своїх коханих, батьків, дітей, рідних, знайомих. На запитання: «Як там, чи було страшно?», — один із Героїв сказав: «Там було по-різному. Було, люди стояли на морозі у літній формі. Якби не волонтери, то не знаю, що б ми робили. Тому низький їм уклін. А щодо того, чи страшно – то ні. Страшно перший раз, другий, а вже третій звикаєш. Хоча боятися треба, не боїться хіба-що тільки дурень. Ми ще раз дуже дякуємо вам усім, бо завдяки вам ми і живі. Ваша допомога, ваші щирі молитви, дитячі листівки — усе це там, можна сказати у самому пеклі, надзвичайно потрібне. Вони додають мужності та витривалості, а ще не дають зламатися».
Зазначимо, бійці матимуть двотижневу відпустку. Опісля вони повернуться у військову частину для продовження виконання військових завдань.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
