Якось знайомий, який все ще дивиться телевізор і водночас не гребує такими «незалежними» телеканалами як «Інтер», заговорив про Ірину Сех, яка очолила Львівську обласну державну адміністрацію: «Що ж цю вашу Сех так не люблять? Що вона такого встигла натворити?». Скажу, що ці запитання чую не вперше. Щоразу після чергового потоку бруду на Ірину, зокрема з всеукраїнських телеканалів, з цим до нас підходять депутати різних фракцій, зокрема й ті, що зайняли посади у виконавчій владі й «грішать» сумісництвом. «Що ж вона такого натворила там, на Львівщині?…»
Двома словами не поясниш.
…Ірині довелося очолити область у той час, коли ворог зайшов до Криму, українські чоловіки вишикувалися до військкоматів, бо завтра мала бути війна. Тоді говорили про те, що Путін має плани дійти до Києва. Ірину відправили до Львова готувати тил. Їй, першій жінці-очільникові області, довелося взяти на себе керівництво цивільним захистом та обороною, дбати про формування батальйону територіальної оборони, відправляти мобілізованих на східний кордон і… приймати «вантаж 200», хоронити загиблих і дбати про їхні сім’ї, опікуватися пораненими.
Водночас на Львівщину почали їхати переселенці – з Криму, потім із Донбасу. Треба було знайти можливості, щоби прийняти, дати дах над головою, нагодувати. Дехто приходив просто до кабінету голови, як от Галина Олійникова – громадська активістка з Артемівська, яка втікала від розправи терористів разом із чоловіком-журналістом і маленьким племінником (сестра залишалася зі старенькою мамою, але віддала сина, щоби хоч він врятувався). Тепер вони в безпеці, як і родина журналістів Колгушевих із Донецька, що теж знайшли порятунок і прихисток на Львівщині. Ірина Сех може розповісти десятки, сотні таких історій, але хто її слухає? Думаєте, про її добрі справи написали чи показали місцеві чи центральні мас-медіа? Аж ніяк. Ніхто не помічає титанічної праці, яку вкладає адміністрація в порятунок переселенців.
Так само медіа не зауважили, що голові ЛОДА довелося розв’язувати проблеми, які наробив паводок, і як їй вдалося «вибити» на ліквідацію цього лиха чималі кошти з Києва. Газети не написали, як їй вдалося обрубати злочинні схеми у владі, як вона змогла позвільняти одіозних чиновників старого режиму, які вперто не бажали випускати з рук владу, як вона, попри все, взялася ремонтувати дороги і писати програми, які стосуються різних галузей – від медицини до ЗСУ. По телебаченню не розповіли, що Ірина Сех ініціювала надання по 100 тисяч гривень не лише родинам загиблих майданівців, а й сім’ям військових, які полягли від рук терористів, що вона подбала про додаткове фінансування з обласного бюджету на бронежилети для військових, гвардійців та прикордонників (якщо вже нема на це грошей у держави). Ні, це не цікаво ані телеканалу «24» Садового, ані олігархічно-офшорному «ЗІКу», ні державному телебаченню, біля керма якого досі перебувають ті ж люди, що служили режимові Януковича. Зате люди побачили по телевізору, як «громадськість» пікетує Сех, мало не виносить її з приміщення адміністрації, всі побачили принизливі картинки й вигуки мітингарів, які справно збиралися по понеділках, відпрацьовували рівно з 12-ої до 13-ої, здавали реквізит керівникам і розходилися. І нікого з «найнезалежніших журналістів» не бентежило, що керують цією псевдогромадськістю колишні «регіонали», які втратили корито, але знайшли «годівничку».
Із дня у день, упродовж трьох із половиною місяців Ірина Сех змушена протистояти команді добре вмотивованих «тролів» та медіакілерів. Особливо надривається в цьому напрямку медіа-холдинг «ЗІК», ну і традиційно – «фанат» ВО «Свобода» Починок зі своїм «Експресом». Під егідою «ЗІКу» навіть створено цілий «Люстраційний комітет Майдану», який на цьому каналі «люструє» потенційних або щойно призначених чиновників. Люструє «від імені громади та від імені Майдану». Але спитайте в когось із представників громади, а найперше в майданівців, чи доручали вони комусь судити від свого імені посадовців і чи взагалі знають когось із тих люстраторів, які чомусь уявили із себе великих моральних авторитетів? Переважно вам скажуть, що вперше про таких чують. Але це не бентежить ні так званий «люстраційний комітет», ні «ЗІК», бо їм «своє робить».
От наприклад, позбиралися «люстратори» на етері й давай знущатися із новопризначеного керівника департаменту освіти й науки Львівщини. А оскільки закинути щось вчительці із багаторічною практикою, із університетською освітою та аспірантурою, з великим депутатським досвідом і дуже скромною декларацією про доходи нема що, то просто поливали брудом, натякаючи, що в неї дитина «якась не така». А скільки вже вилили болота на новопризначеного голову Городоцької райдержадміністрації, бо ж йому, бач, всього 24 роки. Це за мірками «люстраторів» – великий гріх, і дарма, що хлопця весь Майдан у районі підтримав, дарма, що йому довіряє громада й щиро ним пишається. У «люстраторів» же свої критерії, й чесність та довіра людей для них – не показник. От тільки хочу спитати, де були ці «авторитети», коли представники президентів на Львівщині призначали на голів РДА чи керівників департаментів відвертих корупціонерів та злодіїв і водночас «недорого» брали – тисяч сто зелених за посаду?…
Коли аналізуєш, що розповідали про Ірину Сех «найнезалежніші медіа», то почуваєшся, ніби в Задзеркаллі якомусь. Скажімо, Ірина неодноразово заявляла, що не отримує зарплати на посаді голови ЛОДА (зрештою, журналісти можуть це легко перевірити – Закон «Про доступ до публічної інформації» ніхто не скасовував), але газета «Експрес» виходить із заголовком «Прогульниця Сех і дві її зарплати». Або проводить Ірина зустріч із родинами Героїв Небесної сотні (їх на Львівщині – 21), проводить без журналістів, бо не для піару, до того ж, у той день, коли вони вже отримали на рахунки по 100 тисяч гривень з обласного бюджету, ще по 25 тисяч вона роздає від благодійників, які передали гроші їй особисто. Що понаписував «Експрес»? «Панi Сех раптом згадала, що не повернула кожнiй родинi загиблих 25 тисяч гривень, що зiбрали кiлька мiсяцiв тому нардепи»…
Або ще інша історія. У день, коли Львівщина зустрічала тіла п’ятьох загиблих над Слов’янськом бродівських льотчиків, Ірина Сех була там, де й мала бути, – на аеродромі, а потім у військовій частині в Бродах. Журналісти написали, що «піариться на смертях». Наступного дня був похорон, серед тисяч людей журналістка «ЗІКу» не помітила голову ЛОДА й тут же передала інформацію на сайт: «На похорон Героїв не прийшла Ірина Сех». Це добре, що люди бачили й були фото, як Ірина разом з іншими свободівцями йде в жалобній процесії, «ЗІКу» навели докази… Але відчуття паралельної реальності не полишає. Таке буває тільки, коли дідько спокусить подивитися новини на «ОРТ» чи «Рассія 24», де тобі розкажуть і про тріумфальну перемогу Яроша на президентських виборах, і про фосфорні бомби, і про Олену Підгрушну, яка зі снайперською гвинтівкою винищує російськомовне населення… Воно ніби й кумедно і наче зрозуміло, що брехня, але водночас трагедія, яку переживає український народ, свідчить, наскільки ця брехня отруйна і які страшні її наслідки.
Українцям час протверезіти, вимкнути телевізори й викинути на смітник «жовті» газети. Треба зрозуміти, що телеканали й газети належать олігархам, а їм не служать. ЗМІ кажуть тільки про те, що їм «благословив» господар, й інколи ми навіть не підозрюємо, хто може «замовляти музику» тому чи іншому медіа. Вчімося брати інформацію з різних джерел й аналізувати її. Бо поки є на світі «ОРТ», «Рассія 24», «Вєсті. Рєпартьор», «Інтер», «ЗІК» та «Експрес» – ЗМІ не можна вірити.
А журналістам, які думають, що відповідальність лежить тільки на власниках і редакторах, скажу, що для брехунів у пеклі (за версією Данте) призначене восьме коло, нижче від якого тільки місце для зрадників і самого сатани…
Ігор МІРОШНИЧЕНКО,
журналіст, народний депутат України,
заступник голови парламентського комітету
з питань свободи слова та інформації.
