Понад 50 жовківчан зустрічали Новий 2014 рік на київському Майдані серед півмільйона українців. Що спонукало інтелігенцію Жовківщини святкові дні провести у колі велелюдної української родини? На це запитання жовківчани в один голос відповідали, що просидіти вдома біля телевізора можна у будь-який день, а виявити свою солідарність – співати Гімн України на Майдані з усіма поважними людьми України – це велика честь. Як і годиться, поїздку розпочали з молитви. І вже по дорозі до Києва відчувалось неабияке святкове піднесення. Колядували, співали українські пісні та читали і декламували поезію. Водії — вправні, автобус – комфортний. А навколо – за вікнами білий туман, який чергувався із проясненнями. Привертали увагу ледь засніжені дерева. До Києва добралися під вечір.
У місті та в метро помітний передноворічний рух – як людей, так транспорту. І ось ми на Майдані. Той, хто перший раз на революційних акціях, — вражений і здивований. На Хрещатику, як у часи революції: барикади, військові намети, розпалені вогнища, біля яких гріються люди. Привертає увагу гурт, в якому сидять чоловіки кремезної статури і про щось жваво розмовляють, гріючи руки біля ватри. На запитання: «Звідки приїхали?», відповідають «Хто звідки – з Кіровограда, із Запоріжжя, Сумщини».
— Давно тут?
Андрій з Кіровограда розказує, що вже другий тиждень ходить на нічні чергування, раніше працював у приватника охоронцем, та після подій 30 листопада звільнився, вирішив, що його навики і фізична підготовка більше потрібні Майдану.
— Чого очікуєте від Майдану?
(Усміхаються) — Тільки перемоги. І лише тоді звідти підемо, – каже Мирослав із Запоріжжя
— А що для вас перемога?
— Це виконання вимог активістів Майдану, і головне, хотілося б, щоб хоч хто-небуть із міністрів, наприклад Табачник, вийшов на Майдан і сказав, що він сам залишає цю посаду і закликає зробити так інших.
В іншому гурті сидять люди старшого віку. На запитання «Які ваші враження від людей, що приїжджають на Майдан?» відповідають:
— Люди, які вже не перший раз на Майдані, зрозуміли, що сюди приїхати на оглядини і сфотографуватися, та ще безкоштовно наїстися, гірше честі і достоїнства, тому вдруге їдуть з розумною ціллю: готують їсти, прибирають, ходять на чергування, барикадуються. Новачки спочатку самостійно вникають у нелегке життя Майдану, намагаються зрозуміти людей, які ось
уже місяць не просто сидять, а працюють, і, повернувшись додому, розповідають, діляться враженнями, запрошують на Майдан інших.
Близько 22.00 години на сцені відбулося сатиричне дійство «Зірковий вертеп» за участі відомих українських письменників, музикантів, журналістів, художників, політичних і громадських діячів, яке організувало творче об’єднання «Остання Барикада».
Головними дійовими особами його стали «цар», «Ірод», «чорт», «гопник-бик-тітушка», «газовий король», «мент», «Європа», «пастушок», «ангел», «майданівець» і «козак».
Жовківчани обрали зручне місце зустрічі на Майдані, біля скульптури трьох братів і сестри Либідь, тому опівночі усі разом зустрічали Новий 2014 рік. Вражень уже було багато, кожен ділився побаченим, але найбільшим бажанням було — разом проспівати Гімн України на порозі Нового року.
Рівно опівночі майданівці заспівали Гімн України. Від лункого одночасного співу, здавалось, небо проясніло. Лунали салюти, виступи опозиційних лідерів, опісля спільна молитва більше як 30 священиків конфесій УГКЦ, УПЦ КП, УАЦ. Хтось із учасників навіть захотів власного екстриму – заліз на верхівку «йолки», очевидно, щоб прикріпити символіку свого регіону, та не зміг звідти повернутися назад. Про цей «геройський вчинок» оголосили зі сцени. Але пожежникам нелегко було дібратися машиною до об’єкту через щільне заповнення Майдану людьми, як кажуть у народі, яблуку ніде було впасти. На одному квадратному метрі було не два, як передбачалось, а 5-6 чоловік. Новорічна ніч була чудовою. Поруч стояли кияни, запоріжці, сумчани, донеччани, навіть туристи з Молдови.
Після урочистої частини на сцену один за одним виходили знамениті групи та співаки, зокрема «ТНМК», «Тартак», Руслана, Марія Бурмака, Лама, Kozak System, Юлія Лорд, «Мандри» та «С.К.А.Й». Із зарубіжних гостей – музикант-віртуоз із Британії Нейл Тейлор і саксофоніст із Литви Пятрас Вішняускас.
Над ранком люди почали розходитися для відпочинку. Жовківчани «перепочинок» обрали порізному: дехто пішов у приміщення КМДА, інші у Будинок профспілок, Патріарший собор чи у Василіанський монастир. Священики храму святого Василія Великого завжди раді жовківчанам. Тому тут почуваєш себе, як у рідні. Але в цю ніч народу в монастирі зібралося стільки, що яблуку ніде було впасти. Дехто у теплому приміщенні просто пересидів до ранку дві-три години. А в 10.00 год. всі зібралися в храмі на подячній святій Літургії, яку провів о. Рафаїл, у перший день Нового 2014 року. Люди молилися за краще життя у Новому році, за тих, хто бере активну участь на Майдані і, звичайно, за те, щоб Бог дав здоров’я кожному, хто цього потребує. Як кажуть у народі, з молитвою до Бога, а без Бога ані до порога.
Близько 12.00 години жовківчани знову зустрілися на Майдані. Обговорили, як провести перший день Нового року у Києві перед тим, як повернутися на Жовківщину. Окрім цього, 1 січня – день народження Степана Бандери. О 18.00 годині мала відбутися Смолоскипна хода вулицями Києва. Як виявилося, на телефони користувачів карток МТS вже другий день приходили повідомлення, аби кияни вийшли на протест проти цього маршу. Кожен зробив свій вибір. До акції залишалися лічені години.
Люди відвідали Софійську церкву, Михайлівський Собор, оглянули Будинок профспілок, познайомилися із цікавими людьми Євромайдану, скуштували євромайданівського борщу та чаю із степових трав. Цікаво, що волонтерами працюють люди з усіх областей України, дехто їде на два-три дні, а деякі більше місяця.
О 18.00 годині на Майдані почала формуватися колона. У багатьох учасників ходи в руках, прапори України і червоно-чорні прапори українських націоналістів, ВО «Свобода», запалені смолоскипи. Багато людей несуть букети живих квітів.
Навпроти колони вишикувались одиниці киян та противників цієї акції. Цікаво, що від фотографування вони закривали свої обличчя руками або ж відвертали голови. Доцільно зауважив один учасник акції: «Участь у марші переросла у більш важливіше – відстоювання українськості, власної гідності, це, як вияв сміливості і чесності. Лише боягузи закривають своє лице». Біля колони можна було почути вигуки старшої жінки, яка своїм злобним виглядом скоріше скидалася на подібність жінки, але її слова вражали: «Бомжі проклятиє із огньом шутят». Також поруч колони стояв з бородою чоловік, який тримав таблицю із написом «Не спаліть Україну замість Межигір’я».
Учасники пройшли маршем, скандуючи: «Україна понад усе», «Слава Україні! Героям слава!», несли плакати з написом «Україна — понад усе», «Визнаємо ОУН, визнаємо Степана Бандеру Героєм України».
Колона в кілька тисяч людей пройшла з Михайлівської площі по
вулиці Володимирській до пам’ятника Т. Г. Шевченкові, потім бульваром Т. Г. Шевченка в бік Хрещатика. Завершилася хода біля будівлі КМДА.
Хода закінчилася, а запах диму залишив слід не на вулицях, а в серці. Вражаючими були й виступи політиків, які підкреслювали важливість ім’я Степана Бандери та говорили про законний статус воїнів ОУН-УПА.
Серед виступаючих не було ані Яценюка, ані Кличка.
А на жовківчан чекала дорога додому. Той, хто не спав дві ночі, добре відчув, як нелегко тим, хто ось уже протягом тривалого часу спить як-небудь по дві-три години. І лише заради того, щоб іншим спалося добре.
Перший день Нового 2014 року минув. До групи жовківчан, яка зустріла Новий рік на Майдані в Києві, приєдналися свідомі жителі с. Зашкова, Малехова, Глинська, Замочка, смт. Куликова, м. Дублян. Кожен привіз із собою враження, які ще довго будуть обговорюватися з рідними та колегами. Серед учасників було багато молодих хлопців і дівчат. І здається, кожен зрозумів, що відбувається справжня революція, що означає переміна мислення, збудження свідомості, прояв вільнодумства. Що науковим терміном означає «Революція (від лат. Revolutio – обертання, розвертання) – фундаментальна структурна зміна існуючої природної, соціальної, політичної чи економічної системи, яка зазвичай відбувається раптово або протягом відносно короткого часу».
Революція може бути як насильницькою, так і мирною.
Дай Боже, щоб не дійшло до першого.
Жовква-Київ,
Галина ФЕСЮК.
Світлини Євгена Вегери.
