2 березня у Жовкві відбулася посвята Жовківської сотні імені Дмитра Пелипа та прапора районної самооборони.
Від Жовківської районної ради понад дві сотні самооборонівців на чолі з сотником Черемшиною колоною рушили на площу Вічеву. Попереду крокували прапороносці, несучи поряд з національними червоно-чорні стяги УПА, а також прапор сотні. Маршируючи, сотня вигукувала патріотичні гасла: «Слава Україні! – Героям слава!», «Слава Нації! – Смерть ворогам!», «Україна – понад усе!» та «Героям Небесної Сотні тричі! – Слава! Слава! Слава!».
На площі відбулося велелюдне віче «Моя Україна – соборна держава», яке розпочалося з виконання Державного Гімну. Під звуки давньої лемківської пісні «Пливе кача по Тисині» згадали імена воїнів Небесної Сотні. Члени Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», згадуючи про безстрашних воїнів, що боролися за незалежність та соборність рідної України, послали їм до неба щире привітання урочистою сальвою.
У своєму виступі голова Жовківської районної ради Тадей Швай наголосив на необхідності побудови суспільних відносин на якісно новому рівні. Адже після перемоги Майдану, яка була здобута такою високою ціною, ми більше не можемо жити за старими стандартами. Кожен, хто спробує відновлювати корупційні схеми або відступати від принципів справедливості та закону, буде вважатися зрадником Революції Гідності, а тому неминуче нестиме покарання.
Також голова райради повідомив, що у зв’язку з інтервенцією ро-сійських військ на територію Украї-
ни, в Жовківському районі мобілі-зовано військкомат: «Зі суботи він готовий до повноцінної та безперебійної роботи, тому всі охочі можуть зголоситися для реєстрації. Проте, загальної мобілізації поки що не оголошено, тому потрібно зберігати спокій. Сьогодні в Україні є легітимна влада, а тому всі дії повинні бути скоординовані та підпорядковані вищому державному керівництву».
Голова спілки офіцерів Володимир Фурса також наголосив, що потрібно зберігати спокій та не допускати паніки. Адже Збройні сили України отримали наказ бути в повній бойовій готовності, щоб, при необхідності, дати гідну відсіч безчесному агресору. Сьогодні кожен з нас повинен дотримуватися дисципліни і порядку та бути готовим на вимогу військкомату з’явитися для мобілізації.
Із лірично-патріотичним виступом до громади звернувся Петро Іванець, помічник народного депутата України Василя Пазиняка. Пан Петро провів на Майдані 90 днів, а тому на віче висловив щиру подяку самооборонівцям із Жовківщини, які брали найактивнішу участь у Революції Гідності.
Перед присутніми виступив Євген Вегера, депутат районної ради, головний редактор газети «Відродження» та активний учасник протистоянь у Києві: «Наша боротьба на Майдані за Україну без корупції та брехні коштувала нам великих жертв. Мирний протест перетворився у масове вбивство українців, та все ж Майдан переміг. Сьогодні Путін так само виступає проти мирної України, але він повинен пам’ятати, що, хто першим меча здійме, той від меча і загине. Нехай знає агресор, що мирні українці будуть боронити свою землю зі зброєю. Якщо він вчасно не схаменеться, то Чечня і Афганістан можуть здатися йому раєм». Виступив також учасник Майдану Андрій Умрихін.
Найбільше самооборонівці чекали виступу свого керівника – Михайла Дмитріва (сотника Черемшини). Сотник районної самооборони наголосив, що головним нашим ворогом є байдужість, страх, а інколи й продажність наших співвітчизників: «На Майдані наших побратимів вбивали не лише кулі снайперів і гранати беркутівців, спочатку їх вбивали й ті регіонали, які були причетні до фальсифікації виборів. Адже це призвело до узурпації влади злочинним режимом. Їх вбивали й ті чиновники, які потонули в корупції та безчинстві. Їх вбивала міліція, прокуратура, суди, які навіть не спромоглися виконати закону й присяги на вірність народу. Вони не лише мовчки спостерігали за наругою над народом, але й служили тирану Януковичу, навіть після того, як пролилася кров.
Проте більше так тривати не може. Сьогодні самооборона зробить усе для того, щоб ті, хто порушували закон і зневажали громаду, більше не працювали в органах державної влади. Більшість із них так нічого й не усвідомили, вони думають, що за деякий час знову зможуть працювати за старими схемами. Сьогодні їхнє лицемірство і перефарбовування виглядає як насмішка над всіма борцями Майдану, а головне — над воїнами Небесної Сотні. Цього допустити ми не можемо. Тому самооборона не розійдеться доти, допоки кожен чиновник, кожен посадовець у своєму кабінеті не збагне, що він повинен служити людям і поважати кожного громадянина як свого роботодавця. Наша сотня складе щити і палиці тоді, коли ми побачимо, що слуги народу гідні свого народу».
На завершення до жовківчан звернувся заступник голови Жовківської районної ради Богдан Юрдига: «Наша сила у нашій єдності та жертовності. Україна бореться за правду, а тому вірмо, що Бог допоможе нам здолати ворожу орду. Ще недавно багато людей сумнівалося, що мирним протистоянням можна повалити режим Януковича, але так не сталося. Всі його поплічники на чолі з маріонетковим тираном втікали з України, як щурі. Сьогодні ми повинні продемонструвати свою готовність боронити рідну землю від окупанта. Так, як Жовківська сотня самооборони декларує тут свою готовність захищати Україну, так і кожен район, кожне село і місто нашої держави повинно засвідчити свою готовність. Ми зобов’язані дотримуватись дисципліни та єдиного плану дій, який запропонує наша законна і легітимна влада. Разом – ми сила, а тому ми обов’язково переможемо».
Після виступів відбулася посвята Жовківської сотні імені Дмитра Пелипа та прапора районної самооборони. Священики місцевих храмів на чолі з отцем Михаїлом Ткачівим прочитали молитви на освячення сотні та знамена, а також окропили самооборонівців свяченою водою.
Віче завершилося спільним виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний».
Продовжуючи боротьбу героя
Жовківська сотня самооборони носить ім’я Героя України Дмитра Пелипа, який у минулому столітті був легендарним командиром УПА. Народився Пелип Дмитро Петрович (псевдо Ем, Євшан) у 1910 р. в с. Равське Жовківського району. До війни служив у польській армії. У 1936 році – засуджений на 4 роки за участь в ОУН. Із 1941 року служить в «Нахтігалі», де здобув
ступінь десятника. Після звільнення з леґіону у 1942 році, організував у Рава-Руському районі боївку ОУН, що проводила успішні сутички з німцями. Завзятий бій з німцями провів Ем-Євшан в с. Карові на Равщині. Маючи одну невеличку гармату, сотня відбила дев’ять німецьких танків, взяла в полон крайсгаутмана з Рави-Руської і ще чотирьох німецьких офіцерів, поранила два десятки солдат.
Легендарний командир УПА Ем провів чимало переможних боїв, захищаючи земляків від знущань червоного окупанта. 19 серпня 1944 року курінь Ема поблизу села Пирятина вступив у бій з каральними загонами НКВС у складі дивізії Народного Комісаріату Внутрішніх Справ (НКВС), Першого Українського Фронту та прикордонників, близько 3 000 військових за підтримки артилерії та авіації. У результаті боїв сили ворогів були розбиті: близько 300 загиблих (у тому числі генерал-лейтенант заступник командувача Першим Українським фронтом), декілька сотень поранених, знищено кілька танків та літак.
Загинув звитяжний провідник 4 листопада 1944 року в одному з боїв на Радехівщині, де й був похований. І лише з відновленням Незалежності, у 1991 році, прах героя перенесли на вічний спочинок у рідне село Яструбичі. 25 квітня 1945 року хорунжий Дмитро Пелип – Євшан, командир куреня «Галайда» ВО 2 «Буг» був посмертно нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги першого класу.
Марія ІВАНЕЦЬ
