До футболу в Туринці ще декілька років тому ставилися «не вельми». Не було тренера, водночас відповідно місця, де проводити тренування. Туринчани вже не надіялись, що «гра мільйонів», як у народі називають футбол, відродиться на їхніх теренах. А тут, як і в багатьох інших населених пунктах району, чимало шанувальників цієї гри. І ось — цьогоріч сільська команда стала чемпіоном у другій лізі. Хіба не досягнення? Нам удалось поспілкуватися з тренером і президентом футбольного клубу «Туринка» Євгеном Сумцовим. У розмові він поділився своїми враженнями від виступу команди у першості, про
кадровий потенціал ФК «Туринка», клубну інфраструктуру та подальші амбітні плани, зокрема відповів на декілька запитань, які нас цікавили.
— Євгене Вікторовичу, чи сподівалися Ви перед стартом футбольного сезону на перемогу вашої команди?
— Аякже! Село у нас велике і, водночас, дуже спортивне. У Туринці завжди витав спортивний дух. Президентом ФК «Туринка» я став пів року тому, а також більше двох є тренером. Наші футболісти постійно прогресують, рухаються вперед. Мене, як президента клубу, це тішить. Радує також робота керівних клубних органів, вони на сто відсотків віддані своїй справі. На своєму місці й очільники районної Федерації футболу.
— У Вас досвідчена команда?
— Можна сказати і так. Адже підібрані хороші футболісти: капітан команди Павло Грубий і, водночас, він кращий нападник, а такі, як Андрій Полоцький (начальник команди), Андрій Чебеняк (воротар), Юрій Лучко (кращий захисник), Валентин Горлай (кращий півзахисник) мають значний досвід виступів на районному рівні. Решта хлопців зіграли велику роль, адже без них ми б не стали чемпіонами. Це — Михайло Циркуненко, Мар’ян Скоропад, Ярослав Скоропад, Андрій Скоропад, Дмитро Кавалір, Петро Горлай, Олег Гумен, Роман Стецейко, Володимир Вус, Олесь Великий, Володимир Великий, Роман Скоропад, Мар’ян Грубий, Ярослав Галілей, Сергій Шиян, Орест Артимишин, Мар’ян Войтович і Роман Клуб.
кращий воротар ІІ ліги — Андрій Чебеняк— Ви самі до цього займалися футболом?
— Так. Футболом захоплювався у рідному Червонограді ще у шкільному віці. Також займався і лижним спортом, неодноразово був переможцем. Але життєві перипетії змусили змінити уподобання. І так, за професією — я шахтар, а за уподобанням — футболіст. Два роки тому за станом здоров’я змушений був змінити місце проживання. І за бажанням сина став тренером футбольного клубу. Сьогодні я займаюся як юнаками, так і дорослим складом футболістів. Водночас є і дівоча команда. Дітвора охоче приходить на тренування. І це радує. За останні роки футбол відродився в Туринці.
— Якою є клубна інфраструктура «Туринки»?
— Прикро, але ніяка. Чому? Тому що місцева влада зовсім не виділяє ніяких коштів на покращення чи того самого поля, чи щоб зробити якість роздягальні, а про зведення душових кабін мови навіть не ведеться.
Хочеться відзначити велику допомогу ТОВ «Захід-Агро МХП» в особі керівника 5 модуля Юрія Думича. Ми — і діти, і батьки — щиро вдячні товариству за постійне сприяння у фінансуванні, аби футбол розвивався на селі. Адже його тут, у Туринці, люблять, на всі організовані матчі приходить багато вболівальників. Клуб тісно співпрацює з церквою, яка пропагує гру мільйонів, здоровий спосіб життя. Щиро хочу подякувати священнослужителю місцевої парафії за сприяння сільському спорту. Адже святе слово завше надихає футболістів на перемоги.
Я ще раз переконався, що футбол об’єднує, дисциплінує, відмежовує від поганих звичок. Наведу один приклад. У селі мешкає кілька парубків, які свого часу з самого ранку вже «вживали», забуваючи про все на світі. Мені вдалося перевиховати їх, сьогодні вони з великим задоволенням відвідують матчі, поводячи себе адекватно.
— Щоб Ви хотіли побажати читачам газети?
— Любіть те, чим ви займаєтесь. А ще любіть своїх дітей і футбол. Адже сьогодні ми у Туринці тримаємось лише завдяки тим меценатам, які дійсно люблять гру мільйонів. Вірю, що місцева влада зверне на нас увагу…
Зоряна ГУМНИЦЬКА
На світлинах: переможець ІІ ліги — ФК “Туринка”; кращий воротар ІІ ліги — Андрій Чебеняк.
