Мабуть, у жодній із світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок-письменниць, яке прикрашає українську. Легендарні постаті: Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко — і цей список можна продовжувати.
У цьому сузір’ї незгасною зорею сіяє ім’я Лесі Українки. Світ ще не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем.
Є люди, як свічки, —
Згорають, відходять у небуття.
Є люди. Як зірки, —
Горять і світять все життя.
Леонід Первомайський писав: «Ні в нашому, ні в світовому письменстві, в літературах і розвиненіших, і відсталіших від української ми не знаємо письменниці, котра всенародним значенням, силою таланту та широтою і глибиною впливу на духовне життя народу дорівнювала б Лесі Українці». І цій величній постаті був присвячений літературний журнал, який провели бібліотекарі Жовківської центральної бібліотеки для дорослих разом із вчителем української мови та літератури Людмилою Жук та музичним керівником Зоряною Лимич Жовківської ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів.
Перегортаючи першу сторінку літжурналу, присвячену дитячим та юнацьким рокам Лесі Українки, учні М. Ханас, М. Артемишин, В. Павлик, Н. Солтис, С. Камінецька, Н. Іваник, О. Ситник, Т. Гожельник прочитали поезію як самої поетеси, так і про неї, а І. Скоропад і Н. Залеська поставили сценку «Я іду до людей». Наступні сторінки присвячені зрілим рокам поетеси, де висвітлені найкращі хвилини життя її творчої праці. Вся поринала в неї, не помічаючи, як минають години. І в хвилини душевного піднесення, і коли на серці негода, а страждання сковувало тіло, праця ставала найкращою розрадою і порятунком… Учні С. Дмитрієнко, Ю. Цюпка, А. Яцина, У.Костів перенесли присутніх у світ творчості та натхнення найкращого періоду поетичного піднесення поетеси. Окрасою журналу стали пісні як авторства поетеси, так і інших.Остання сторінка журналу приурочена останнім рокам Лесі Українки, де народився вірш «Лесин заповіт», уривок з якого прочитала вчитель української мови та літератури Жовківської ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів Людмила Жук, також вірші «Я прилину до вас…» та «Пам’яті Лесі Українки» — І. Сайко та І. Скоропад.
— Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що її ім’я – Леся Українка, – підсумувала сторінки літературного журналу завідувач відділу обслуговування ЖЦБС Наталя Химиця. – Її образ — ніжний і чистий, майже ніколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку, її поезія і її слово – вічні, непроминаючі.
Зоряна Гумницька.
